Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ВАТ "Глухівська фабрика по переробці вторинної сировини" на постанову господарського суду Сумської області від 13.11.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2007

у справі №АС 10/510-06

за позовом ВАТ "Глухівська фабрика по переробці вторинної сировини"

до Глухівська МДПІ

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВАТ "Глухівська фабрика по переробці вторинної сировини" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення Глухівської МДПІ Сумської області №0002211501/0 від 29.05.20006, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1252,02 грн.

Постановою господарського суду Сумської області від 13.11.2006, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 у справі № АС-10/510-06 в задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

В своїй скарзі просить скасувати постанову господарського суду Сумської області від 13.11.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 у справі №АС 10/510-06 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем складено акт №75/15-004 від 24.05.2006 про результати невиїзної перевірки про факт встановлення несвоєчасної сплати податків та зборів відкритим акціонерним товариством "Глухівська фабрика по переробці вторинної сировини" в якому відображено, що позивачем не сплачені узгоджені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість протягом граничних строків, визначених п. п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181.

На підставі акту, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002211501/0 від 29.05.2006, про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1252,02грн., відповідно до п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Згідно преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (2181-14) (далі - Закон № 2181), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно з пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.3.2. Порядку направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України №253 від 21.06.2001р. (z0567-01) та зареєстрованого в Мін'юсті України 06.07.2001р. за №567/5758 із змінами та доповненнями, у разі порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання складається податкове повідомлення-рішення за формою "Ш". Даною формою передбачено проведення невиїзної документальної перевірки за результатами якої, у відповідності до п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327 (z0925-05) та зареєстрованого в Мін'юсті України 25.08.2005р. за №925/11205. складається акт невиїзної документальної перевірки.

У разі несплати узгодженої суми штрафу в установлений термін така сума визнається сумою податкового боргу і до неї застосовуються процедури стягнення на загальних підставах. Пунктом 15.2 ст. 15 Закону №2181 встановлено граничні строки стягнення податкового боргу платника податків, а саме, у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного п. 15.1 ст. 15 Закону №2181, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Крім того, як вірно зазначено судом, відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що судами правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків судів, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу ВАТ "Глухівська фабрика по переробці вторинної сировини" на постанову господарського суду Сумської області від 13.11.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 у справі №АС 10/510-06 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу ВАТ "Глухівська фабрика по переробці вторинної сировини" відхилити.

Постанову господарського суду Сумської області від 13.11.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 у справі №АС 10/510-06 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.