Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі Баглаєнко Я.В.

за участю:

представників позивача –Алексєєва О.В., Гришко Т.І.

представника відповідача –Васіна О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою УПФУ Октябрського району в м. Полтаві на постанову Господарського суду Полтавської області від 12.12.2008 року по справі № 8/163/5018

за позовом ТОВ "Маркуп ЛТД"

до УПФУ Октябрського району в м. Полтаві

про оскарження рішення, -

Позивач, ТОВ "Маркуп ЛТД", звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просив скасувати рішення № 200 від 27.03.08 р. заступником начальника УПФУ Октябрського району в м. Полтаві –начальника відділу надходження доходів Кіпіна Л.Г. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 12.12.08 р. по справі № 8/163/5018 адміністративний позов ТОВ "Маркуп ЛТД"до УПФУ Октябрського району в м. Полтаві про оскарження рішення був задоволений.

Відповідач не погодився з зазначеною постановою суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Полтавської області від 12.12.08 р. по справі № 8/163/5018 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та пояснення на неї, постанову суду першої інстанції, вислухавши осіб, які прибули в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Маркуп ЛТД"зареєстрований в УПФУ Октябрського району в м. Полтаві як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п. 4 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство. В ст. 1 зазначеного Закону вказуно, що до страхових внесків віднесено кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону (1058-15) .

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що цей Закон (1058-15) регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом (1058-15) , або в частині, що не суперечить цьому Закону (1058-15) .

Відповідно до ч. 6 ст. 20 вказаного Закону страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1-4 ст. 14 цього Закону, є календарний місяць. А в п. 10 ст. 20 вищезгаданого Закону передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (1058-15) , а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на страхувальників за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 0 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована на кожний день прострочення платежу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що відповідно до поданих до УПФУ Октябрського району розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, позивачем протягом 2004 р. працівникам товариства виплачувалася заробітна плата за період до 2004 р. При виплаті заборгованості по заробітній плати до 01.01.04 р. у 2004 р. відповідно повинні нараховуватися та сплачуватися до органів Пенсійного фонду страхові внески (збір).

Позивачем при виплаті у 2004 році заборгованості по заробітній платі до 2004 р. страхові внески (збір) нараховувалися, але до Пенсійного фонду сплачувалися не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті страхових внесків (збору). Остаточно сума боргу по сплаті страхових внесків (збору) сплачена 14.03.06 р. Таким чином, оскільки, підприємством позивача заборгованість по сплаті страхових внесків (збору) за період до 2004 р. сплачена несвоєчасно, то до нього були застосовані фінансові санкції за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затримки платежу 50% своєчасно не сплачених сум страхових внесків за рішенням № 200 від 27.03.08 р.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 250 ГК України з моменту виявлення порушення адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

З розрахунку фінансової санкції та пені вбачається, що розрахунок починається з дати 26.02.04 р. і закінчується 14.03.06 р., таким чином вірним є висновок суд першої інстанції, що відповідачем порушено строки, вказані у ст. 250 ГК України. Шість місяців, протягом яких могла бути застосована санкція, закінчилися 14.09.06 р., оскільки останнє виявлення відповідачем порушення мало місце 14.03.06 р.

Термін застосування вищевказаних санкцій в один рік сплинув 14.03.07 р.

Рішення № 200 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків було прийнято 27.03.08 р., тобто після спливу річного терміну.

Види адміністративно-господарських санкцій передбачені ст. 239 ГК України, а саме органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб’єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); зупинення операцій за рахунками суб’єктів господарювання; застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб’єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб’єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб’єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб’єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом (436-15) та іншими законами.

Статтею 250 ГК України встановлені строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Зокрема зазначеною статтею встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 5 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України (436-15) , передбачено, що положення ГК України (436-15) щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов'язань застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до зазначеного в п. 1 цього розділу строку.

Тобто, зазначеною статтею Господарського кодексу України (436-15) пом’якшено відповідальність суб’єктів господарювання шляхом обмеження терміну, на протязі якого можуть бути нараховані санкції.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що постанова Господарського суду Полтавської області від 12.12.08 р. по справі № 8/163/5018 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

Апеляційну скаргу УПФУ Октябрського району в м. Полтаві на постанову Господарського суду Полтавської області від 12.12.08 р. по справі № 8/163/5018 - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Полтавської області від 12.12.08 р. по справі № 8/163/5018 за позовом ТОВ "Маркуп ЛТД"до УПФУ Октябрського району в м. Полтаві про оскарження рішення –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця з моменту виготовлення повного тексту.

Повний текст ухвали виготовлений 30.06.2009 р.