К-30591/06 Про визнання нечинним рішення про списання безнадійного податкового боргу - 30.09.2008 Прийняття

Івано-Франківський обласний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним рішення №6610/824-0 від 28.11.2003 року.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 01 березня 2006 року позов задоволено. Визнано недійсним рішення Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції №6610/824-0 від 28.11.2003 року про списання безнадійного податкового боргу з приватного сільськогосподарського підприємства "Золота нива" в частині списання страхових внесків у сумі 1518,00 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2006 року постанову господарського суду Івано-Франківської області від 01 березня 2006 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями, Державна податкова інспекція в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (правонаступник Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що Тисменицький районний центр зайнятості ініціював питання щодо списання безнадійного податкового боргу в сумі 1518 грн. 10 коп., який виник станом на 24 квітня 2003 року шляхом надання довідки приватному сільськогосподарському підприємству "Золота нива" про наявність безнадійного податкового боргу.

Торгово-промислова палата України, розглянувши запит приватного сільськогосподарського підприємства "Золота нива", визнала форс-мажорними обставинами погодні умови, які спричинили знищення посівів сільськогосподарських культур відповідно до п.18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

На підставі відповідної довідки Тисменицького районного центру зайнятості та висновку про форс-мажорні обставини Торгово-промислової палати України Тисменицькою міжрайонною державною податковою інспекцією було прийнято оскаржуване рішення про списання безнадійного податкового боргу за страховими внесками до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Аналіз положень Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) та Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) не дає підстав для віднесення страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до податків і зборів (обов’язкових платежів), а тому дія Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) не поширюється на правовідносини щодо погашення заборгованості по внесках на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Розмір податків і зборів, порядок їх сплати встановлюється Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) .

Статтею 1 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

При цьому перелік податків і зборів (обов’язкових платежів), наведений у ст.ст. 14,15 даного Закону, є вичерпним. Податки і збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, крім визначених Законом України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (1562-12) , сплаті не підлягають.

Згідно з вимогами частини 1 статті 3 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (16/98-ВР) , цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" (803-12) та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Тобто відносини у сфері соціального страхування на випадок безробіття регулюються спеціальним законодавством.

Відповідно до вимог пункту 2 розділу 8 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) , до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Тобто, після набрання чинності Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) , а саме з 01.01.2001 року норми Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) в частині, що йому суперечили, не застосовуються. Хоча, зміни у Закон України "Про систему оподаткування" (1251-12) , згідно яких виключено пункт 16 частини 1 статті 14 Закону, що відносив до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) і збір на обов’язкове соціальне страхування, були внесені тільки Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування" від 16.01.2003 (429-15) року.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" від 18.02.1997 року (77/97-ВР) встановлено, що дія цього Закону поширюється на відповідні правовідносини у сфері соціального страхування щодо зборів на соціальне страхування до прийняття законів України з питань соціального страхування.

Згідно з вимогами пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг (недоїмка) – це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Пунктом 1.2 ст. 1 даного Закону визначено податкове зобов’язання як зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим законом або іншими законами України.

За таких обставин, страхові внески, зокрема, внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, не включені до податків і зборів (обов’язкових платежів), встановлених Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) , а Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) не може розширювати перелік податків і зборів (обов’язкових платежів) або поширювати порядок погашення зобов’язань платників податків на платежі, які не включені у систему оподаткування.

Разом з тим, пунктами 2, 5 статті 8 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, і кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Згідно з частинами 2, 3 статті 2 Закону України "Про систему оподаткування", державні цільові фонди – це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов’язкових платежів) ) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб. Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Пенсійного фонду України.

Включення Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) органів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у перелік контролюючих органів, не змінює статусу внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з чим вони не можуть вважатися податком чи збором у розумінні законів України про оподаткування і не можуть стягуватись в іншому порядку, ніж це передбачено Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) .

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, які задовольняючи позов, виходили з того, що зобов’язання по страхових внесках не можна вважати податковим боргом, на який поширюється дія Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області залишити без задоволення

Постанову господарського суду Івано-Франківської області від 01 березня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2006 року у справі за позовом Івано-Франківського обласного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції, третя особа – приватне сільськогосподарське підприємство "Золота нива", про визнання нечинним рішення – залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.