К-29597/06 Про скасування податкових повідомлень-рішень (ПДВ) - 30.09.2008 Прийняття

Приватне підприємство "Лаума-Юг" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2006 року № 0008602301/0 та № 000069230.

В обґрунтування своїх вимог зазначило, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси проведено комплексну виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог чинного податкового та валютного законодавства приватним підприємством "Лаума-Юг" за період з 01.07.2004 по 30.09.2005 року.

За результатами вищезазначеної перевірки складено акт №61-23-10-31693248/3 від 16.01.2006 року, в якому зазначено, що приватним підприємством "Лаума – Юг" порушено пп. 7.4.1 п.7.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року (168/97-ВР) , а саме: позивачем за період, що перевірявся, завищено податковий кредит, що призвело до підвищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та зниження ПДВ.

На підставі висновків, викладених у вказаному акті перевірки, відповідачем були прийняті рішення №0008602301/0 та № 0000692301/0 від 14.02.2006 року, в яких зазначено про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1364 грн. та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 682 грн., а також донарахування ПДВ у сумі 29831 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 14916 грн.

Позивач з такими податковими повідомленнями-рішеннями не згоден, просив суд їх скасувати.

Постановою господарського суду Одеської області від 01 червня 2006 року позовні вимоги задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси від 14.02.2006 року № 0008602301/0 та № 0000692301/0. Стягнуто з державного бюджету України на користь позивача судові витрати.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01 серпня 2006 року постанову господарського суду Одеської області від 01 червня 2006 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить дані рішення скасувати та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 даного Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорт) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) – актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому, відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену вказаними документами.

При розгляді справи судами попередніх інстанцій було встановлено наявність належно оформлених податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, передбаченими п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якими підтверджено витрати по сплаті податку приватним підприємством "Лаума-Юг". Крім того, наявними у справі договорами та додатками до них підтверджено правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості наданих маркетингових та інформаційних послуг на загальну суму 4867 грн. та суми ПДВ з вартості винагороди за досягнутий обсяг постачання на загальну суму 26328 грн. від ПП "ТІТ". А також виконання зобов’язань обома сторонами (приватним підприємством "Лаума-Юг" та ПП "ТІТ") за договором підтверджено, у тому числі належним чином оформленими актами виконаних робіт, послуг, надання винагород за досягнутий обсяг постачання.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, які задовольняючи позов, виходили з того, що дії позивача були законними, а тому винесення відповідачем щодо нього податкових повідомлень – рішень було неправомірним.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Одеської області від 01 червня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01 серпня 2006 року у справі за позовом приватного підприємства "Лаума-Юг" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.