К-5937/07 Про визнання протиправними дій при здійсненні митного контролю - 30.09.2008 Прийняття

суду м.Харкова від 18 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 15 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської регіональної митниці про визнання протиправними дій при здійсненні митного контролю стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправними дій при здійсненні митного контролю, стягнення матеріальної та моральної шкоди. Позов мотивував тим, що у травні 2005р. при отримані на поштовому відділенні № 82 м.Харкова придбаного через Інтернет у іноземної фірми комп'ютера-ноутбука (який при отриманні не підлягав обкладенню митним збором, у зв'язку з тим, що його вартість не перевищувала 200 євро, а вага - 50 кг) йому стало відомо, що у посилці крім комп'ютера-ноутбука містилось ще 2 упаковки чаю по 20 гр. кожна. В зв'язку з цим, Київською регіональною митницею стягнуто з ОСОБА_1 митний збір у розмірі 1442 грн. 01 коп. Таким чином позивач вимушений був сплачувати митні платежі через існування у посилці чаю, якій він не купував. На підставі зазначеного позивач просив суд стягнути з Київської регіональної митниці на його користь сплачений ним митний збір та витрати за вимушене зберігання посилки на пошті у розмірі 1500 грн., а також моральну шкоду у сумі 500 грн.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 15 лютого 2007 року постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2006 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вищенаведені судові рішення та постановити нове - про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що міжнародна посилка № 904400231479 за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла до м. Київ (Дирекції оброблення та перевезення пошти УДПНЗ "Укрпошта") наземним шляхом по посилковій карті СР 86 в депеші № 93 із Лейпцига (Німеччина) від 18.05.2005 року.

Ця посилка була приписана операторами зв'язку міжнародного цеху Дирекції оброблення та перевезення пошти до переліку № 13149 з вагою 5,32 кг та подана на митний контроль з вагою 5,32 кг.

Під час митного контролю посилки оглядовою комісією в ній, окрім наведеного в митній декларації та інвойсі бувалого у використанні комп'ютера - ноутбука "Fujitsu" Siemens в комплекті з адаптером та кабелем, було виявлено 2 металеві баночки з чаєм (по 20 гр. в кожній). Виявлене вкладення посилки зафіксовано в акті митного огляду товарів від 24.05.2005р. та підтверджено підписами членів оглядової комісії. Вага посилки, перевірена операторами зв'язку після митного огляду, відповідала вазі до розпакування посилки і становила 5,32 кг.

За результатами митного огляду та встановленого комісією дійсного вкладення посилки, на підставі положень діючого митного законодавства України, митницею було проведено відповідне митне оформлення. При митному оподаткуванні працівниками Київської регіональної митниці приймалась до уваги сумарна вартість фактично наявних у ній товарів, яка складала 508,132 євро, в зв'язку з чим були нараховані наступні митні платежі у таких розмірах: мито - 643,98 грн., ПДВ - 772,78 грн., митний збір - 25,25 грн.

Згідно зі статтею 151 Митного кодексу України міжнародні поштові відправлення переміщуються через митний кордон України, в тому числі транзитом через територію України, після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться у цих поштових відправленнях.

Доставка міжнародних поштових відправлень до місць митного оформлення, їх розпакування і пред'явлення для огляду здійснюються підприємствами поштового зв'язку України за участю і під контролем митних органів.

Статтею 249 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються громадянами на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, з метою оподаткування визначається на підставі декларованих власником товарів (чи уповноваженою ним особою) даних у супровідних документах та підтвердження шляхом надання документів, які можна ідентифікувати з наявними товарами. За відсутності таких підтверджень, митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні товари.

Згідно з положеннями статті 4 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" товари, що безпосередньо пересилаються громадянами в міжнародних поштових відправленнях, сумарна вартість яких не перевищує 1000 євро та загальна вага яких не перевищує 100 кг, підлягають оподаткуванню ввізним митом за ставкою 20 відсотків від митної вартості, податком на додану вартість та в установлених законодавством випадках акцизним та іншими зборами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1155 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку" від 17.08.2002 року (1155-2002-п) матеріальну відповідальність за міжнародні поштові відправлення несуть об'єкти поштового зв'язку. Розгляд заяв громадян з матеріальних претензій, в тому числі з питань невідповідності вкладення міжнародних поштових відправлень, відноситься до компетенції поштової служби.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відмовляючи в задоволенні позову, дійшли висновку про правомірність дій відповідача при митному оформленні отримуваної позивачем посилки.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 15 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської регіональної митниці про визнання протиправними дій при здійсненні митного контролю, стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без зміни.