Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - судді Сіроша М.В.

Суддів - Фадєєвої Н.М., Матолича С.В., Шкляр Л.Т., Чалого С.Я.

За участю секретаря –Подолянко Р.О.

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Львівської міської ради на постанову господарського суду Львівської області від 12.02.2008р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2008р. у справі за позовом ТОВ "Біля Універмагу" до Львівської міської ради про встановлення постійного земельного сервітуту, -

Доповідач Фадєєва Н.М.

У січні 2008 року ТОВ "Біля Універмагу" звернулось до суду з позовом до Львівської міської ради про встановлення постійного земельного сервітуту на земельну ділянку.

Постановою Господарського суду Львівської області від 12.02.2008 р. позовні вимоги ГОВ "Біля Універмагу" задоволено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2008 р. постанову Господарського суду Львівської області від 12.02.2008 р. залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Львівська міська рада звернулась до Вищого адміністративного суду із касаційною скаргою, посилаючись на неправильність застосування судами норм матеріального і процесуального права та неповноту з'ясування обставин справи, просить скасувати попередні рішення судів у даній справі та закрити провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з настуних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Львівської міської ради "Про користування земельною ділянкою ТОВ "Біля Універмагу" па вул. Княгині Ольги, 106, у м. Львові" від 12.06.2003 р. № 511 Товариству з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" відповідно до поданих документів, у строкове сервітутне землекористування на 5 років передано земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,5403 га на платній основі у розмірі орендної плати (в тому числі під обмеженнями - проїзди, площею 0,0548 га без права закриття) на вул. Княгині Ольги, 106 для обслуговування ринку, на Товариство з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" покладено обов'язок в місячний термін укласти з Львівською міською радою договір сервітутного землекористування і зареєструвати його у Львівській міській раді.

13.06.2003 року укладено Договір про земельний сервітут між Львівською міською радою та ТОВ "Біля Універмагу" на земельну ділянку площею 0,5403 га для обслуговування ринку за адресою: м. Львів, вул. Княгині Ольги, 106.

21.04.2004 року Додатком до Договору про земельний сервітут від 13.06.2003 року внесено зміни та доповнення до вказаного договору, зокрема у пункті 1.1 договору, якими змінено адресу земельної ділянки, наданої у сервітутне користування – з адреси : м. Львів. Вул. Княгині Ольги, 106 на адресу: м. Львів, вул. В.Великого, 59В.

14.08.2007 року ТОВ "Біля Універмагу" звернулось до Львівської міської ради з заявою про заміну існуючого строкового земельного сервітуту ТОВ "Біля Універмагу" на земельну ділянку площею 0, 5403 га для обслуговування ринку на постійний земельний сервітут на вказану земельну ділянку та пропонувало внести відповідні зміни до Договору про земельний сервітут від 13.06.2003р.. Проте, заяву ТОВ "Біля Універмагу" міським головою м. Львова було відхилено.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, що не були встановленими в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

В ході розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанцій були неправильно застосовані норми ст. 98 Земельного кодексу України. Гак, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Тобто, суб'єктом права земельного сервітуту може бути лише власник чи користувач земельної ділянки. При цьому, судами не враховано того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" не володіє і не користується земельними ділянками, сусідніми з ділянкою за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 59 "В", а отже, не може претендувати на встановлення йому земельного сервітуту.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на таке. Відповідно до ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Верховним Судом України в інформаційному листі від 26.12.2005 р. № 3.2. - 2005 вказано, що в порядку адміністративного судочинства має здійснюватись розгляд справ щодо спорів осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, у яких такий суб'єкт своїми владними рішеннями чи діями зобов'язує цих осіб вчинити певні дії, утримуватись від вчинення певних дій, нести відповідальність. У справі ж, яка розглядається відсутній предмет оскарження в адміністративному порядку, встановлений ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Право на позов про встановлення земельного сервітуту, належить до приватноправових та реалізується особою на власний розсуд. Предметом розгляду у справі, що розглядається, є не оскарження рішення Львівської міської ради, а встановлення постійного земельного сервітуту на земельну ділянку, тобто право власника або землекористувача на обмежене платне чи безоплатне користування чужою земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Оскільки у справі, що розглядається, існує спір про право, публічно-правовий спір відсутній, її слід розглядати у порядку господарського судочинства, що не було враховано судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ст. 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст. 157 цього кодексу. А згідно зі ст. 157 КАСУ суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 157, 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Львівської міської ради задовольнити.

Постанову Господарського суду Львівської області від 12.02.2008 р. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2008 р. у справі за позовом ТОВ "Біля Універмагу" до Львівської міської ради про встановлення постійного земельного сервітуту на земельну ділянку скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.