Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Горбатюка С.А., Лиски Т.О., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного Фонду України у Дніпровському районі міста Києва про порушення прав органом державного управління, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 листопада 2004 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 4 березня 2005 року,

У серпні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного Фонду України у Дніпровському районі міста Києва про порушення прав органом державного управління.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з 1999 року отримує трудову пенсію за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . 20 лютого 2004 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , який набрав чинності з 1 січня 2004 року, однак відповідач безпідставно відмовив в перерахунку пенсії.

Просив зобов'язати відповідачів провести перерахунок пенсії в сторону збільшення до 321 гривні 98 копійок, яка йому належить, та стягнути з відповідачів завдані йому матеріальні збитки в сумі 1153 гривень 40 копійок.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 17 листопада 2004 року, залишеного без зміни ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 4 березня листопада 2005 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

У запереченнях на касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України та Управління Пенсійного Фонду України у Дніпровському районі міста Києва просять суд відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва і отримує пенсію за віком в розмірі 284 гривень 69 копійок згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Перерахунок пенсії позивачу було проведено відповідачем 2 липня 2003 року на підставі довідки від 24 червня 2003 року за №12-357 за період 1 червня 2001 року до 31 травня 2003 року. Перерахунок пенсії позивачу в липні 2003 року був проведений відповідно до вимог статей 16, 69 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виходячи з більш високого заробітку, який визначається за два роки роботи підряд після призначення пенсії, і відповідно може бути повторно проведений не раніше двох років починаючи з 2 липня 2003 року.

Таким чином, пенсія позивачу була призначена правильно та відповідає нормам чинного законодавства і підстав для її перерахунку не має.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими.

Суди попередніх інстанцій належним чином дослідили обставини справи, їм дана правильна правова оцінка, що обґрунтовано висновками судових рішень та не спростовується доводами касаційної скарги.

З огляду на викладене, оскаржувані рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 листопада 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 4 березня 2005 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.