Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Горбатюка С.А., Лиски Т.О., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2004 року,

У січні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області щодо відмови їй у застосуванні до неї альтернативної форми обліку платників податків.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що вона через релігійні переконання не може погодитись із присвоєнням їй ідентифікаційного номера з порушенням положень Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (320/94-ВР) .

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2004 року позовні вимоги задоволено частково.

Постановлено визнати бездіяльність Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області неправомірною. Зобов'язати Дніпропетровську МДПІ зробити в паспорті ОСОБА_1 відмітку про наявність в неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру та зобов'язано Дніпропетровську МДПІ виключити з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб присвоєний ОСОБА_1 ідентифікаційний номер і зберегти за нею раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. В задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2004 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2004 року змінено - виключено зобов'язання Дніпропетровську МДПІ Дніпропетровської області виключити з Державного реєстру фізичних осіб присвоєний ОСОБА_1 ідентифікаційний номер. Покладено на Дніпропетровську МДПІ обов'язок вийти з поданням до Державної податкової Адміністрації України про виключення з Державного з реєстру фізичних осіб присвоєного ОСОБА_1 ідентифікаційного номера.

У касаційній скарзі Дніпропетровська МДПІ посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та змінити рішення суду першої інстанції.

Касаційні скарги ОСОБА_1 та Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" від 16 липня 1999 року №1003 для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Тобто, діючим законодавством визначено право громадян на перераховані умови реєстрації фізичних осіб - платників податків та на відмітку про це у паспорті, яке не може бути порушеним.

Оскільки частиною восьмою статті 5 Закону визначено, що зміни та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями за місцем постійного проживання платників податків та інших обов'язкових платежів, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування, то до визначення механізму відмітку у паспорті повинна робити податкова інспекція, яка проводить державний реєстр фізичних осіб - платників податків.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів" до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.

Статтею 1 цього ж Закону передбачено, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів.

За таких обставин правильними є висновки судів про те, що ОСОБА_1 має право на звільнення від ідентифікаційного номера та внесення про це відмітки в паспорт.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2004 року було покладено на Дніпропетровську МДПІ обов'язок вийти з поданням до Державної податкової Адміністрації України про виключення з Державного з реєстру фізичних осіб присвоєного ОСОБА_1 ідентифікаційного номера. Висновок апеляційного суду ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки відповідно до статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України здійснює облік платників податків та інших платежів.

З огляду на викладене, рішенням суду першої інстанції в незміненій частині та ухвалою апеляційного суду правильно дана правова оцінка обставинам справи, що обґрунтовано висновками цих судів та не спростовується доводами касаційних скарг.

Підстави для зміни чи скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційні скарги ОСОБА_1 та Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2004 року по даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.