Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Шипуліної Т.М.

секретар судового засідання Каліушко Ф.А.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 30.09.08р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08.06.2006 та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15.08.2006

у справі № 2а-807/06

за позовом ОСОБА_1

до Одеського обласного комісаріату

про визнання права на надбавку до пенсії та зобов'язання провести перерахунок розміру пенсії і сплатити суми надбавки до пенсії

В лютому 2006 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до Одеського обласного військового комісаріату, просив визнати право на надбавку до пенсії за участь у бойових діях з 1 січня 2000 року у розмірі 324,84 грн., з 1 січня 2001 року у розмірі 373,15 грн., з 1 січня 2002 року у розмірі 402 грн., 1 січня 2003 року у розмірі 402 грн., з 1 січня 2004 року у розмірі 427,03 грн. і з 1 січня 2005 року у розмірі 498 грн., виходячи з встановленого Законами України на кожний рік розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, та зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру пенсії з урахуванням зазначених надбавок, та сплатити суми цих надбавок.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 08.06.2006, яку залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 15.08.2006, в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 1996 року позивачу Одеським обласним військовим комісаріатом виплачується пенсія з урахуванням надбавки за участь у бойових діях у розмірі 24,93 грн., а з 1 жовтня 2003 року у розмірі 29,87 грн. і позивач не має права на підвищення розміру цієї надбавки.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Призначення та виплата до пенсії надбавки за участь у бойових діях передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 (3551-12) та Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року.

Частина 4 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року визначає, що учасникам бойових дій пенсія або щомісячне довічне грошове забезпечення, яке виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальних пенсій за віком, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, розмір мінімальної пенсії за віком на період до 1 жовтня 2003 року був визначений Постановами Кабінету Міністрів України №342 від 19 березня 1996 року (342-96-п) , №831 від 26 липня 1996 року (831-96-п) і складав 16,62 грн. Постановою Кабінету Міністрів України №1 від З січня 2003 року мінімальна пенсія за віком була встановлена у розмірі 19,91 грн. з 1 жовтня 2003 року.

Позивачу виплачувалася надбавка виходячи з вказаних розмірів (16,62 X 150% = 24,93 грн. та 19,91 X 150% = 29,87 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову районний суд, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що після прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року (1058-15) , який втупив в дію з 1 січня 2004 року, вказані Постанови Кабінету Міністрів України не змінювалися та повинні бути застосовані при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком.

Суб'єкт владних повноважень призначив і виплачував пенсію у відповідності з чинним законодавством і не порушив пенсійних прав позивача.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ОСОБА_1задоволенню не підлягає, а постанова Приморського районного суду м. Одеси від 08.06.2006 та ухвала Апеляційного суду Одеської області від 15.08.2006 у справі № 2а-807/06 - залишаються без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08.06.2006 та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15.08.2006 у справі № 2а-807/06 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.