Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Головуючого - судді Бутенка В. І.,

Суддів : Лиски Т. О.,

Весельської Т. Ф.,

Чумаченко Т. А.,

Штульмана І. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 07 грудня 2006 року, -

У вересні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до Корабельного районного суду м. Миколаєва з позовом до ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів від 16.03.2004 про проведення деномінації акції шляхом консолідації.

Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 07 грудня 2006 року, у відкритті провадження у справі відмовлено.

У касаційній скарзі на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 07 грудня 2006 року ОСОБА_1. ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та направлення справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.

ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвали - без змін, оскільки вони постановлені при додержанні норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суди обґрунтовано виходили з того, що даний спір не є справою адміністративної юрисдикції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, основними критеріями визначення компетенції адміністративного суду є наявність публічного характеру правовідносин та участь у них хоча б на одній із сторін суб'єкта владних повноважень.

До публічно-правових спорів належать спори, що пов'язані зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. До змісту владної управлінської функції відноситься діяльність уповноваженого суб'єкта, що спрямована на виконання законодавства.

Суб'єкт владних повноважень відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" не є суб'єктом владних повноважень, а спір, що виник між сторонами, не носить публічно-правовий характер, то суди обґрунтовано відмовили у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, так як заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки оскаржувані ухвали постановлені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 07 грудня 2006 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.