К-7799/07 Про визнання недійсним висновку та ліцензії - 25.09.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційними скаргами заступника прокурора м. Києва, Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову господарського суду м. Києва від 30 листопада 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28 березня 2007 року у справі за позовом заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків до Національного банку України, Державної податкової адміністрації України, третя особа – закрите акціонерне товариство "Оболонь", про визнання недійсним висновку та ліцензії,-

У вересні 2006 року заступник прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків звернувся до суду з позовом до Національного банку України, Державної податкової адміністрації України, третя особа – закрите акціонерне товариство "Оболонь", про визнання недійсним висновку та ліцензії.

Постановою господарського суду м. Києва від 30 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28 березня 2007 року, в задоволенні позовних вимог заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій заступник прокурора м. Києва, Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків в касаційних скаргах, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Закрите акціонерне товариство "Оболонь" звернулось до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України щодо продовження законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від № 74.0502/03-ZKТ, укладеним з фірмою "А. Ziemann GmbH" (Німеччина), Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України надано висновок від 08.11.2004 про віднесення вказаного зовнішньоекономічного контракту до договорів поставки складних технічних виробів. У вказаному висновку зазначено суму та термін, на які можливе продовження законодавче встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, а саме, вказано суму у розмірі 816922, 50 євро з 19.09.2003 до 17.12.2003.

16.05.2006 Державною податковою адміністрацією України Національному банку України було надано остаточний висновок № 5153/5/23-5116 на продовження термінів розрахунків за контрактом від 28.03.2003 № 74.0502/03-2КТ, укладеним Закритим акціонерним товариством "Оболонь" з фірмою "A. Ziemann GmbH" (Німеччина).

У висновку відповідачем-2 зазначено, що згідно ст. 1 контракту фірма "А. Ziemann GmbH" (Німеччина) (продавець) зобов'язується поставити на адресу Закритого акціонерного товариства "Оболонь" (покупець) обладнання. Загальна вартість контракту становить 5446150,00 євро (п. 2 контракту). Розрахунки по вказаному контракту, передбачені статтею 5, проводяться наступним чином: 15% від загальної суми контракту - протягом одного місяця з дня підписання контракту; 15 % від загальної суми контракту сплачується протягом 1 місяця після підписання дійсного контракту при пред'явленні рахунку згідно кредитного договору з банком "KWF" 60 % загальної суми контракту сплачується при кожному частковому постачанні, відповідно до кредитного договору; 10 % загальної суми контракту сплачується відповідно до кредитного договору в закінченню монтажу обладнання при наданні підписаного протоколу прийому передачі, але не пізніше 30.09.2003. Закритим акціонерним товариством "Оболонь" на користь фірми "А. Ziemann GmbH" (Німеччина) перераховано валютні кошти на суму 13 6922.50 євро (платіжне доручення № 99 від 20.06.2003). Законодавчо встановлений термін розрахунків -18.09.2003.

З врахуванням викладеного, а також враховуючи наявність висновку Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 08.11.2004, відповідач-2 надав остаточний висновок щодо доцільності продовження терміну розрахунків за вказаним зовнішньоекономічним контрактом на суму 816922,50 євро на термін з 19.09.2003 до 17.12.2003.

На підставі зазначених висновків Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Державної податкової адміністрації України Закрите акціонерне товариство "Оболонь" звернулося до Національного банку України з листом від 18.05.2005 № 2041 про видачу індивідуальної ліцензії на продовження строку здійснення імпортної операції з надходження в Україну складного технологічного обладнання за контрактом від 28.03.2003 № 74.0502/03-2КТ, укладеним з фірмою "А. Ziemann GmbH", на суму 816922.50 євро на термін з 19.09.2003 до 17.12.2003.

Як вбачається з матеріалів справи, Національним банком України було видано Закритому акціонерному товариству "Оболонь" індивідуальну ліцензію № 419 від 24.06.2005 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією з надходження в Україну складного технологічного обладнання за контрактом від 28.03.2003 № 74.0502/03-ЖТ, укладеним з фірмою "А. Ziemann GmbH" (Німеччина) на суму 816922,50 євро на термін з 19.09.2003 до 17.12.2003.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічними контрактами регулюється Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) .

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, потребують індивідуальної ліцензії Національного Банку України.

Статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" визначено, що у разі перевищення термінів, зазначених у статті 2 цього Закону, в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії.

Порядок розгляду документів щодо надання остаточного висновку про продовження терміну розрахунків визначений Порядком віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації. консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2002 № 445 (445-2002-п) (далі - Порядок).

Пунктом 10 Порядку визначено, що для одержання остаточного висновку щодо доцільності продовження терміну розрахунків згідно із статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" резидент повинен подати до Державної податкової адміністрації такі документи:

1) лист-звернення, складений за довільного формою, з обов'язковим обґрунтуванням необхідності продовження терміну повернення валютної виручки за зовнішньоекономічним договором (контрактом) із зазначенням суми заборгованості та терміну, необхідного для завершення розрахунків;

2) висновок Мінекономіки щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті";

3) засвідчену в установленому порядку копію зовнішньоекономічного договору(контракту) з обов'язковим зазначенням юридичної адреси та банківських реквізитів іноземних контрагентів. Якщо текст зовнішньоекономічного договору викладений іноземною мовою, заявник додає його переклад, засвідчений в установленому порядку;

4) копії документів, що засвідчують стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на дату звернення до Мінекономіки (платіжні документи, довідки банків, вантажні митні декларації, коносамент тощо).

Відповідно до п. 11 Порядку перелічені у пункті 10 цього Порядку документи розглядаються Державною податковою адміністрацією протягом десяти днів з дня їх реєстрації. Після закінчення цього терміну Національному банку та резиденту надається остаточний висновок щодо доцільності продовження терміну розрахунків згідно із статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

У разі відмови Державної податкової адміністрації у видачі остаточного висновку резиденту надається відповідь з обґрунтуванням причин відмови, про що інформується Мінекономіки.

Згідно з п. 13 Порядку резидент несе повну відповідальність за достовірність відомостей, що містяться у поданих ним документах, згідно із законодавством.

При цьому як Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) та Порядком, так і іншими нормативно-правовими актами України не визначено термін звернення підприємства до Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України, Національного банку України щодо отримання висновків та ліцензій на продовження терміну розрахунків.

Закритим акціонерним товариством "Оболонь" не вказувалась сума заборгованості за контрактом, оскільки станом на час звернення ЗАТ "Оболонь" щодо видачі висновків зовнішньоекономічний контракт від 28.03.2003 № 74.0502/03-2КТ. укладений з фірмою "А. Ziemann GmbH" (Німеччина), було фактично виконано обома сторонами контракту у повному обсязі.

Відповідно до п. 14 Порядку висновки, зазначені у пунктах 8 і 10 цього Порядку, не надаються Мінекономіки та Державною податковою адміністрацією в разі, коли:

- резидентом подані не всі документи або подані документи не відповідають вимогам законодавства;

- до однієї із сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) застосовано відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спеціальну санкцію - тимчасове припинення зовнішньоекономічної діяльності;

- до іноземного контрагента за зовнішньоекономічним договором (контрактом) застосовано відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач-2 та третя особа-2 не мають права відмовити у наданні висновку на підставі будь-якої іншої причини, ніж ті, що наведені в пункті 14 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2002 № 445 (445-2002-п) .

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що Національний банк України при видачі ліцензії діяв у межах компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що висновок щодо віднесення операцій резидента до договорів, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" надає Мінекономіки.

Згідно з п. 1.5 "Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 № 136 (z0338-99) (далі - Інструкція), обов'язковою умовою для отримання ліцензії є наявність остаточного висновку Державної податкової адміністрації України щодо доцільності продовження строків розрахунків згідно зі статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Пунктами 5.5. та 5.6. вказаної Інструкції встановлено, що центральний апарат Національного банку України розглядає документи, подані резидентом, протягом 20 робочих днів з часу отримання повного пакета документів і надає резиденту ліцензію або відмовляє у її наданні із зазначенням причин відмови в письмовій формі.

Підставами для відмови в наданні ліцензії є:

1) подання резидентами документів, що містять недостовірну інформацію;

2) відсутність або невідповідність вимогам цієї Інструкції хоча б одного з документів, зазначених у пункті 5.2 цієї Інструкції.

Таким чином, за умови дотримання резидентом вимог Інструкції, Національний банк України розглядає документи та приймає рішення про надання індивідуальної ліцензії на продовження строків розрахунків.

Як підтверджено матеріалами справи. ЗАТ "Оболонь" вимоги Інструкції було дотримано, а саме подано до Національного банку необхідні документи, які містили достовірну інформацію, а також остаточний висновок Державної податкової адміністрації України про можливість продовження строків розрахунків та відповідну довідку Міністерства економіки України.

Згідно з пунктом 5.3 Інструкції законодавче встановлений строк розрахунків продовжується з дати, що зазначена у висновку Державної податкової адміністрації України.

У висновку Державної податкової адміністрації України наданому ЗАТ "Оболонь" від 16.05.2005 № 5152/5/23-5116 зазначено продовження терміну розрахунків з 18.09,2003р. по 31.01.2004р.

Інструкцією, як і законодавством в цілому, не встановлено термінів звернення резидента до Національного байку за отриманням ліцензії, а також не передбачено, що підставою для відмови у видачі індивідуальної ліцензії є отримання її на період часу, який минув.

Таким чином відповідач - 1 діяв правомірно у межах повноважень, з дотриманням вимог законодавства України, яке регулює порядок видачі таких ліцензій.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Зазначені валютні обмеження введені з метою запобігання виведенню суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютних цінностей за державний кордон без адекватного імпорту на митну територію України реальних товарів чи послуг.

Колегія суддів також вважає вірними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності в позовній заяві достатнього обґрунтування та доказів, які б свідчили про необґрунтованість спірного висновку та ліцензії.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили фактичні обставини справи, ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та прийняли законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Судові рішення відповідають вимогам процесуального права і не можуть бути скасовані чи змінені з підстав, що наведені в касаційних скаргах.

Керуючись ст. ст. 210, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційні скарги заступника прокурора м. Києва, Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 30 листопада 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28 березня 2007 року – без змін.