Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Головуючого - судді Бутенка В. І.,

Суддів : Лиски Т. О.,

Весельської Т. Ф.,

Чумаченко Т. А.,

Штульмана І. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до судді Київського районного суду м. Донецька Шальєвої Вікторії Анатоліївни про визнання дій незаконними, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу судді Куйбишевського районного суду м. Донецька від 04 грудня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 09 лютого 2007 року, -

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до судді Київського районного суду м. Донецька Шальєвої Вікторії Анатоліївни про визнання дій незаконними.

Ухвалою судді Куйбишевського районного суду м. Донецька від 04 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 09 лютого 2007 року, у відкритті провадження у справі відмовлено.

У касаційній скарзі на ухвалу судді Куйбишевського районного суду м. Донецька від 04 грудня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 09 лютого 2007 року ОСОБА_1. ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права та відкриття провадження в адміністративній справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суд обґрунтовано виходив з того, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду, просив визнати протиправними дії судді щодо ненадіслання копії позовної заяви і копії ухвали про відкриття провадження у справі та спроб в день слухання справи неналежним чином вручити йому повістку на судове засідання.

Згідно з ст. ст. 126, 129 Конституції України судді при здійснені правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Рішення суду і відповідно дії чи бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя оскаржуються лише в порядку, визначеному законодавством про судочинство.

Зі змісту наведених положень вбачається, що рішення суду і відповідно дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя (пов'язані з визначенням підвідомчості спорів, підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях, зверненням рішення до виконання) можуть оскаржуватися у встановленому законом апеляційному та касаційному порядку, а не шляхом їх оскарження до суду першої інстанції, оскільки це порушувало б конституційний принцип незалежності суддів і заборону втручання у вирішення справи незалежним судом.

Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем або іншою особою, яка бере участь у справі. Це можливо лише у випадках, коли суд (суддя) виступає як звичайна установа (особа), а не як орган (особа), що здійснює правосуддя. Заяви та скарги, спрямовані на притягнення суду (судді) як відповідача, не підлягають розгляду в суді, оскільки законом передбаченні інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.

За таких обставин, суддя постановив законну ухвалу від 04 грудня 2006 року, якою відмовив у відкритті провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що дана ухвала відповідає вимогам процесуального закону і обґрунтовано залишив її без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки оскаржувані ухвали постановлені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а ухвалу судді Куйбишевського районного суду м. Донецька від 04 грудня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 09 лютого 2007 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.