Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Панченка О.Н.,

суддів: Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Смоковича М.І., Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1до Кобеляцької міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області та Державної податкової адміністрації України про визнання дій неправомірними та вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 4 квітня 2006 року,

У жовтні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Кобеляцької міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання права на здійснення податкових і інших обов'язкових платежів без індивідуального ідентифікаційного номеру, внесення у паспорт відмітки про наявність такого права і виключення інформації про індивідуальний ідентифікаційний номер позивача із інформаційного фонду Державного реєстру.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що через релігійні переконання не може погодитись із присвоєнням йому ідентифікаційного номера з порушенням положень Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (320/94-ВР) .

Постановою Козельщанського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2006 року позовні вимоги задоволено повністю.

Постановлено визнати за позивачем право на здійснення податкових і інших обов'язкових платежів без індивідуального ідентифікаційного номеру. Зобов'язано Кобеляцьку МДПІ у Полтавській області та Державну податкову адміністрацію України виключити з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб присвоєний позивачу ідентифікаційний номер, знищити облікову картку та зберегти за ним раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. Зобов'язано Кобеляцьку МДПІ зробити в паспорті ОСОБА_1 відмітку про наявність в нього права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 04 квітня 2006 року постанову Козельщанського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2006 року скасовано в частині зобов'язання Кобеляцьку МДПІ зробити в паспорті ОСОБА_1 відмітку про наявність в нього права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кобеляцької міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області та Державної податкової адміністрації України про зобов'язання внести у паспорт відмітки про наявність права на здійснення податкових і інших обов'язкових платежів без індивідуального ідентифікаційного номеру відмовити. В решті постанову залишити без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити без зміни постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" від 16 липня 1999 року №1003 для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Тобто, діючим законодавством визначено право громадян на перераховані умови реєстрації фізичних осіб - платників податків та на відмітку про це у паспорті, яке не може бути порушеним.

Оскільки частиною восьмою статті 5 Закону визначено, що зміни та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями за місцем постійного проживання платників податків та інших обов'язкових платежів, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів" до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.

Статтею 1 цього ж Закону передбачено, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України здійснює облік платників податків та інших платежів.

За таких обставин правильними є висновки судів про те, що ОСОБА_1. має право на звільнення від ідентифікаційного номера та внесення про це відмітки в паспорт.

Згідно п.п. 4,5 спільного Наказу ДПА України і МВС України від 19 жовтня 2004 року №602/1226 (z1345-04) "Про затвердження Порядку внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи платника податків та інших обов'язкових платежів" обов'язок внесення такої відмітки покладено на органи внутрішніх справ.

Указаної норми не врахував суд першої інстанції під час покладення обов'язку на податкову інспекцію щодо внесення відмітки у паспорт, тому правильним є висновок апеляційного суду про скасування в цій частині рішення суду першої інстанції та відмову в позові у цій частині.

Таким чином, судом апеляційної інстанції правильно дана правова оцінка обставинам справи, що обґрунтовано висновками суду та не спростовується доводами касаційної скарги.

Підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Полтавської області від 4 квітня 2006 року по даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.