ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2009 року Київ №К-22680/07
Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі
Бим М.Є., Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я., Шкляр Л.Т.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Лисичанський завод гумових технічних виробів" на постанову господарського суду Луганської області від 03 серпня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2007 року у справі №18/307ад за позовом прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до відкритого акціонерного товариства "Лисичанський завод гумових технічних виробів" про стягнення штрафу за порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів, -
В С Т А Н О В И Л А :
Прокурор Луганської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до відкритого акціонерного товариства "Лисичанський завод гумових технічних виробів" про стягнення штрафу за порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів.
Постановою господарського суду Луганської області від 03.08.2007р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.10.2007р., позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, ВАТ "Лисичанський завод гумових технічних виробів" звернувся з касаційною скаргою в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на касаційну скаргу прокуратура Луганської області та Луганське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку просять відмовити в задоволення касаційної скарги та залишити судові рішення без змін, посилаючись на їх обґрунтованість та законність.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судом, Розпорядженням про усунення порушень законодавства про цінні папери від 24.03.2006 року № 56-ЛУ Державна комісія з цінних паперів та Фондового ринку зобов'язала ВАТ "Лисичанський завод гумових технічних виробів" у термін до 15.06.2006 року усунути порушення чинного законодавства про цінні папери, а саме: провести сертифікати акцій у відповідність до вимог Положення про вимоги до сертифікатів цінних паперів, випущених в документальній формі, затвердженого Рішенням ДКЦПФР від 31.07.1998 року № 95 із змінами і доповненнями, та забезпечити реєстратора, що здійснює ведення реєстру власників іменних цінних паперів товариства, необхідною кількістю бланків сертифікатів для виконання реєстратором обов'язків щодо оформлення прав власності.
Перевіркою встановлені порушення ВАТ "Лисичанський завод гумових технічних виробів" вимог чинного законодавства, а саме: не приведення сертифікатів акцій у відповідність до вимог Положення про вимоги до сертифікатів цінних паперів, випущених в документальній формі, затвердженого Рішенням ДКЦПФР від 31.07.1998 року №95; п. 7.12 та 11.1 Положення про порядок ведення реєстрів власників цінних паперів, затвердженого Рішенням ДКЦПФР від 26.05.1998 року № 60, що зазначено в акті перевірки від 14.07.2006 року № 162 - ЛУ .
Постановою від 27.07.2006 року № 162 - ЛУ на ВАТ "Лисичанський завод гумових технічних виробів" накладені санкції за порушення на ринку цінних паперів в сумі 1700 грн., та зобов'язано сплатити штраф протягом 15 днів з дня отримання постанови.
Товариством у зазначений термін штраф сплачений не був, тому позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення цього штрафу.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України
Згідно абз. 1 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів – це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах:
прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів;
регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів;
видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;
заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством;
реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів;
контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;
створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;
контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам;
встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням;
контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів;
контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів;
проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.
Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, що визначено статтею 5 зазначеного Закону.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, зокрема, має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства (п. 10 ст. 8 Закону).
Тобто, надсилаючи відповідачу розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку діяла в межах повноважень, наданих їй чинним законодавством, зокрема, Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (448/96-ВР)
.
Згідно абз. 5 ч. 1 ст. 11 Закону Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку накладає на юридичних осіб штрафи: за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень про усунення порушень щодо цінних паперів - у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, постанова про накладення санкцій за порушення на ринку цінних паперів винесена відносно відповідача уповноваженим органом по факту встановленого порушення.
Частиною 2 та 3 зазначеного вище Закону визначено, що рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.
Штрафи, накладені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, стягуються у судовому порядку.
Відповідач у встановлений Законом строк штраф не сплатив, постанова про накладення штрафу ним не оскаржена, тому позивач правомірно звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення цих сум, а суди підставно задовольнили позов.
Таким чином, доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Лисичанський завод гумових технічних виробів" відхилити, а постанову господарського суду Луганської області від 03 серпня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: