К-2395/07 Про зобов'язання прийняти на реєстрацію свідоцтво про право власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди - 24.09.2008 Прийняття

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Києво-Святошинського бюро технічної інвентаризації про захист права власності шляхом зобов'язання прийняти на реєстрацію свідоцтво про право власності, зареєструвати право власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Києво-Святошинського бюро технічної інвентаризації на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 05 жовтня 2006 року, -

У листопаді 2005 року ОСОБА_1. звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Києво-Святошинського бюро технічної інвентаризації про захист права власності шляхом зобов'язання прийняти на реєстрацію свідоцтво про право власності, зареєструвати право власності на частку будинку за адресою: АДРЕСА_1, стягнення матеріальної шкоди у розмірі 43,50 грн. та моральної шкоди у розмірі 15 000 грн.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05 жовтня 2006 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Києво-Святошинське бюро технічної інвентаризації управління житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації прийняти на реєстрацію свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, видане державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори 19.02.1979 та зареєстроване в реєстрі за № 660, та зареєструвати право власності на частку буд. АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, виданого державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори 19.02.1979 та зареєстрованого в реєстрі за № 660. Стягнуто з Києво-Святошинського бюро технічної інвентаризації управління житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1. 43,50 грн. матеріальної шкоди та 2 000,00 грн. моральної шкоди. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 05 жовтня 2006 року Києво-Святошинське бюро технічної інвентаризації ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з свідоцтвом про право власності, посвідченим 19.02.1979 державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Стасюк В.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 660, ОСОБА_1. належить право власності на частку в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу, яке складається з житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1.

25 травня 2004 року позивач, як власник зазначеного житлового будинку, звернулася до відповідача із заявою про проведення оцінки нерухомого майна та перереєстрації права власності на дане майно.

Рішенням від 27 травня 2004 року відповідач відмовив позивачу у реєстрації, мотивуючи свою відмову тим, що провести реєстрацію вказаного майна за ОСОБА_1. неможливо з тих підстав, що загальний обсяг нерухомого майна домоволодіння буде становити більше однієї цілої, а саме 1 .

Задовольняючи позов, суди обґрунтовано виходили з того, що згідно з ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб. Для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.

Як вбачається із заяви про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.05.2004, яка була подана від імені ОСОБА_1. її довіреною особою ОСОБА_2. та знаходиться в матеріалах інвентаризаційної справи № 360, до заяви було додано свідоцтво про право власності, видане 19.02.1979 Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою за № 660.

У відповідності до Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, який є додатком № 1 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. (z0157-02) (із змінами та доповненнями), серед правовстановлювальних документів зазначені і свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, що видаються державними та приватними нотаріусами (п.2). Також свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя зазначено як підстава для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно в ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Отже, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що надане позивачем свідоцтво право власності, посвідчене 19.02.1979 державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Стасюк В.В., на частку житлового будинку, не визнавалось у встановленому законом порядку недійсним, і тому у відповідача були відсутні підстави для відмови в реєстрації.

Колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо вирішення питання відшкодування матеріальної і моральної шкоди з огляду на правильне застосування положень ч. 2 ст. 21 КАС України, ст. ст. 1166, 1167 ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Києво-Святошинського бюро технічної інвентаризації відхилити, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 05 жовтня 2006 року залишити без змін.