Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засідання Гусєва К.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 24.02.2009 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2007 та постанову господарського суду м. Києва від 17.10.2006

у справі №25/305-А

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" в інтересах Філії "Аеропорт Запоріжжя вантажний"

до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя

Державної податкової адміністрації України

про визнання недійсними рішень, -

Державне підприємство Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" в інтересах філії "Аеропорт Запоріжжя вантажний" (надалі - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя (надалі - відповідач1) та ДПА України (надалі - відповідач-2) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 0000022304/0 та № 0000012304/0 від 12.01.2006р.

Постановою Господарського суду м. Києва від 17.10.2006, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2007 у справі № 25/305-А, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів відповідач1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя на підставі акту № 200/23-2-24969763 від 30.12.05 "Про результати виїзної позапланової перевірки ЗФ УАТК "Аеропорт Запоріжжя Вантажний" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період липень, серпень, вересень 2005 року прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0000022304/0 від 12.01.2006р., яким позивачу за порушення пп.7.2.8 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.2, пп.7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17724,33 грн., в т.ч. 11991,66 грн. основного платежу та 5732,67 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- податкове повідомлення-рішення № 0000012304/0 від 12.01.2006, яким позивачу відповідно до пп.7.2.8 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.2, пп.7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зменшено бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 17 255,00 грн., в т.ч. за липень 2005р. - 3618,00 грн., за серпень 2005р. - 12320,00 грн., за вересень 2005р.-1317,00 грн.

Позивачем вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались в порядку адміністративного узгодження, за результатами якого рішенням ДПА України від 29.06.2006р. № 7102/6/25-0115 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Ззгідно п.1.3 Положення про філію Української авіаційної транспортної компанії "Аеропорт Запоріжжя вантажний" філія є відокремленим структурним підрозділом компанії та не має статусу юридичної особи.

Для здійснення поточної господарської діяльності головне підприємство - Державне підприємство Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" діє через філію "Аеропорт Запоріжжя вантажний" у відповідності до вимог п.1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Філія наділена відповідним майном та обіговими коштами.

Згідно з 6.4.3 Положення про філію, філія надає Засновнику на затвердження проекти кошторису адміністративно-господарських витрат, а відповідно до п.6.5 Положення філія звітує про результати господарчої діяльності перед Засновником.

У відповідності до Свідоцтва №12003357, виданого ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя 17.06.1998, філія УАТК "Аеропорт Запоріжжя Вантажний" зареєстрована як самостійний платник податку на додану вартість.

Таким чином, на філію позивача розповсюджуються загальні вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Відповідно до преамбули Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає виключно цей Закон.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що у строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент здійснення філією позивача господарських операцій) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся, філією позивача надавалися послуги своєму головному підприємству по технічному обслуговуванню та ремонту літаків згідно актів виконаних робіт.

Судами ж встановлено, що з метою наданням своєму головному підприємству вказаних послуг філія позивача (як покупець) мала взаєморозрахунки з іншими підприємствами-платниками ПДВ (постачальниками) у зв'язку з придбанням у останніх матеріалів (робіт, послуг).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів, що, не зважаючи на те, що надані філією позивача послуги головному підприємству юридично не є продажем послуг (у зв'язку з відсутністю відносин цивільно-правового характеру), але, оскільки філія позивача зареєстрована як платник податку на додану вартість, для норм Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) філія повинна розглядатися як окремий платник податку.

Як правильно встановлено судами, всі товари (матеріали, роботи, послуги), які придбані філією позивача для надання послуг головному підприємству, у податковому обліку відносяться до складу валових витрат.

Дата оплати таких товарів (матеріалів, робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної є датою виникнення права на податковий кредит з ПДВ.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Названим Законом передбачений лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не передбачає.

Податкові накладні, як встановлено судами, на підставі яких філією включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого при придбанні матеріалів, обладнання, робіт та послуг, відповідають вимогам підпунктів 7.2.1 та 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість".

Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що філія позивача, яка зареєстрована в установленому порядку як платник ПДВ, має право на податковий кредит у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат позивача, так як технічне обслуговування та ремонт літаків здійснюється філією для подальшого використання головним підприємством відремонтованих літаків у господарській діяльності.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що філією правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, що були сплачені у зв'язку з придбанням матеріалів, обладнання та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності єдиної юридичної особи - Державного підприємства Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія".

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя задоволенню не підлягає, а ухвала Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2007 та постанова господарського суду м. Києва від 17.10.2006у справі №25/305-А – залишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2007 та постанову господарського суду м. Києва від 17.10.2006у справі №25/305-А – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.