Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

БрайкаА.І., ГолубєвоїГ.К., НечитайлаО.М., ФедороваМ.О.

при секретарі: ПрудкійО.В.

за участі представника позивача: ІванченкаВ.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Гірницької міжрайонної державної податкової інспекції м.Макіївки на постанову Господарського суду Луганської області від17.04.2006 таухвалу Донецького апеляційного господарського суду від17.07.2006 посправі№29/399-24/16ад

за позовом Гірницької міжрайонної державної податкової інспекції м.Макіївки

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігросервіс-Л" в особі філії "МІС"

про стягнення податкового боргу

Заявлено позовні вимоги про стягнення за рахунок активів боржника 37721,32грн. податкового боргу з плати за придбання торгових патентів на здійснення операцій у сфері грального бізнесу та пені за несвоєчасну сплату.

Постановою Господарського суду Луганської області від17.04.2006 залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від17.07.2006 посправі№29/399-24/16ад - в позові відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що за змістом п.1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від21.12.2000 №2181-III - податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Відповідно на підставі наведеного суд зазначив, що у разі виявлення ДПІ фактів неповного внесення до бюджету плати за торговий патент - такі факти оформляються Актом перевірки, на підставі якого приймається податкове повідомлення-рішення про донарахування плати. Донарахована у такий спосіб сума податкового зобов’язання підлягає узгодженню та погашенню у загальновстановленому порядку, установленому ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Апеляційний господарський суд погодився із позицією суду першої інстанції повністю, зазначивши також, що згідно з чинними нормативно-правовими актами, які регламентують порядок нарахування та сплату вартості торгового патенту, платники податків, які придбавають торговий патент, не подають до податкових органів податкові декларації (розрахунки) по цьому виду платежу, а відтак відсутній механізм постійного узгодження податкових зобов’язань.

Не погодившись із постановою Господарського суду Луганської області від17.04.2006 таухвалою Донецького апеляційного господарського суду від17.07.2006 посправі№29/399-24/16ад позивач - Гірницька міжрайонна державна податкова інспекція м.Макіївки (далі-МДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. На думку скаржника судами були зроблені висновки, що не відповідають обставинам справ, так як для винесення податкового повідомлення-рішення шляхом визначення суми податкового зобов'язання платника податків контролюючим органом – підстави відсутні.

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому проти скарги заперечив, повністю підтримавши судові рішення.

В судове засідання від позивача надійшло клопотання про зміну назви позивача на підставі наказу ДПА України в Донецькій області від30.06.2006 №264, про те, що Гірницьку міжрайонну державну податкову інспекцію м.Макіївки було реорганізовано та створено на їх базі Макіївську об’єднану державну податкову інспекцію, яку визнано правонаступником прав та обов’язків ГірницькоїМДПІ згідно розподільного акту і передачі на облік судових справ відповідних платників податків. Зазначене клопотання судом задоволено на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї та пояснення представник позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу п.19 ст.14 Закону України від25.061991 №1251 (зі змінами) "Про систему оподаткування (1251-12) " плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Порядок придбання патентів в сфері торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності, а також порядок оплати вартості торгових патентів, врегульований Законом України від23.03.1996 №98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) . Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість (ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності").

З огляду на встановлене судами та враховуючи зазначене вище, суд касаційної інстанції погоджується із висновком судів про те, що при нарахуванні та оплаті вартості торгового патенту, платники податків, які придбавають торговий патент, не подають до податкових органів податкові декларації (розрахунки) по цьому виду платежу, а відтак відсутній механізм узгодження податкових зобов’язань. Тобто на противагу заперечень скаржника, необхідно врахувати, що матеріали справи свідчать про відсутність факту узгодження податкових зобовязань в сумі заявлених вимог.

Крім того у разі виявлення ДПІ фактів неповного внесення до бюджету плати за торговий патент - такі факти оформляються Актом перевірки, на підставі якого приймається рішення про донарахування плати. Донарахована у такий спосіб сума узгоджується із загальним порядком, установленим ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Отже оскільки плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), тому зазначене податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Тобто зазначені вище норми Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , спростовують помилковість висновків позивача-скаржника. Відповідно постанова Господарського суду Луганської області від17.04.2006 таухвала Донецького апеляційного господарського суду від17.07.2006 посправі№29/399-24/16ад скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Луганської області від17.04.2006 таухвалу Донецького апеляційного господарського суду від17.07.2006 посправі№29/399-24/16ад залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст. 237- 239 КАС України.