Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді Фадеєвої Н.М.

суддів: Гончар Л.Я., Леонтович К.Г., Чалий С.Я., Шкляр Л.Т.

за участю секретаря Подолянко Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу УПФУ в Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2006р. у справі за позовом ПП "АРХ-ВТ" до УПФУ в Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення, -

До господарського суду Львівської області подано адміністративний позов Приватного підприємства "АРХ-ВТ" до УПФУ у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення № 847 від 27.06.06 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків.

Постановою господарського суду Львівської області від 05.10.2006р. відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2006р. апеляційна скарга ПП "АРХ-ВТ" задоволення, постанова господарського суду Львівської області від 05.10.2006р. скасована, ухвалене нове судове рішення, яким задоволені позовні вимоги.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням Львівського апеляційного господарського суду, УПФУ в Галицькому районі м. Львова звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2006р., залишити в силі постанову господарського суду Львівської області від 05.10.2006р., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно акту перевірки від 22.06.2006р. УПФУ у Галицькому районі м. Львова встановлено відхилення при нарахуванні страхових внесків їх повноти та сплати пенсійному фонду. Загальна сума заборгованості відповідача перед пенсійним фондом складає 39858 грн. 48 коп. Відповідно до цього на підставі акту від 22.06.2006р. прийнято рішення УПФУ у Галицькому районі м. Львова про застосування фінансових санкцій від 27.06.2006р. № 847

Оскільки факти порушень по нарахуванню і сплаті внесків у пенсійний фонд позивачем не оспорено і не спростовано, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Задовольняючи апеляційну скаргу та скасовуючи постанову господарського суду Львівської області від 05.10.2006р., суд апеляційної інстанції допустив порушення норм матеріального права, а саме послався на Закон України " Про систему оподаткування" (1251-12) та Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" від 03.07.1998р. (727/98) , що не відповідає вимогам спеціального Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Відповідно до п. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство.

Стаття 55 Закону визначає, що виключно цим Законом регулюються відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, визначається коло осіб, які підлягають державному пенсійному страхуванню, платники страхових внесків, їх права та обов’язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Обов’язок страхувальника нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески визначений п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону. Будь-яких виключень щодо нарахування обчислення та сплати в установлені строки страхових внесків суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, Законом не надано.

Статтею 18 Закону визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється по всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

За таких обставин колегія судів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно, але судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення судом апеляційної інстанції незаконного судового рішення.

Таким чином, суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови господарського суду

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія, -

Касаційну скаргу УПФУ в Галицькому районі м. Львова задовольнити.

Постанову постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2006р. скасувати, а постанову господарського суду Львівської області від 05.10.2006р. залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.