К-33454/06 Про стягнення грошової компенсації за продовольчий пайок, речове майно, матеріальної та вихідної допомоги - 18.02.2009 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Волинської області від 18.09.2006 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про стягнення грошової компенсації за продовольчий пайок, речове майно, матеріальної та вихідної допомоги,

У лютому 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про стягнення грошової компенсації. Посилаючись на те, що у 2005 році він був звільнений з органів внутрішніх справ на пенсію за вислугою років і при звільненні відповідач не виплатив йому грошову компенсацію за не отриманий продовольчий пайок за період служби з 2000 до 2002 року, грошову компенсацію за невикористане речове майно, матеріальну допомогу за період служби з 1997 до 2005 року, виплата яких була передбачена чинним на той час законодавством, а також вихідну допомогу, просив суд визнати бездіяльність управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області щодо невиплати належних йому сум протиправною та стягнути з відповідача наявну заборгованість.

Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 22.06.2006 строк звернення до суду ОСОБА_2 поновлено і позов задоволено.

Постановою апеляційного суду Волинської області від 18.09.2006 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про стягнення грошової компенсації за продовольчий пайок, речове майно та матеріальної допомоги, а в частині позову про стягнення заборгованості з виплати вихідної допомоги справу направлено на новий розгляд до того ж суду.

У касаційній скарзі представник позивача просить постанову апеляційного суду Волинської області від 18.09.2006 скасувати, а постанову Любешівського районного суду Волинської області від 22.06.2006 залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга представника позивача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судового рішення.

Апеляційним судом обґрунтовано зазначено, що Законом України "Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 № 1459-ІП (1459-14) , дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них призупинено. Таким чином, на момент звільнення ОСОБА_2 грошова компенсація за продовольчі пайки та речове майно не підлягала виплаті.

Законами України про Державний бюджет України на відповідні роки встановлено, що матеріальна допомога може виплачуватись лише в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого для бюджетної установи.

Оскільки відповідач є бюджетною установою, то управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області виплатило ОСОБА_2 матеріальну допомогу в обмежених розмірах згідно виділених для цього коштів.

Тому апеляційний суд дійшов правильного висновку, що заявлені вимоги безпідставні.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду з приводу необхідності направлення справи на новий розгляд в частині позовної вимоги ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з виплати вихідної допомоги, оскільки обов'язок щодо виплати зазначеної допомоги покладено на Любешівський районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, якого в свою чергу не було залучено судом першої інстанції до участі у справі.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Волинської області від 18.09.2006 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про стягнення грошової компенсації за продовольчий пайок, речове майно, матеріальної та вихідної допомоги - без змін.