м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.

Суддів –Гончар Л.Я., Леонтович К.Г., Шкляр Л.Т., Чалого С.Я.

при секретарі - Подолянко Р.О.

розглянувши у судовому засіданні касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на постанову господарського суду м. Києва від 13.02.2007р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2007р. у справі за позовом Київської міської організації Української партії "Єдність" до Київської міської державної адміністрації, треті особи - Київське міське відділення Спілки кооператорів та підприємців України, Українська екологічна асоціація "Зелений світ", про скасування розпоряджень, -

4 грудня 2006 року Київська міська організація Української партії "Єдність" звернулась до господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним та скасування розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006р. № 1574 "Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання будинків та при будинкових територій", розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.06р. № 1575 "Про затвердження тарифів на теплову енергію", розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.06р. № 1576 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води", розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.06р. № 1577 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води".

Позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що Київська міська організація Української партії "Єдність", виконуючи свої завдання, передбачені статутом, вважала, що вказані вище розпорядження прийняті без урахування реальної платоспроможності населення, без належних економіко-правових обґрунтувань, та з порушенням процедури їх обов'язкової реєстрації.

Постановою господарського суду м. Києва від 13 лютого 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року позовні вимоги було задоволено, визнано недійсними та скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006р. № 1574 "Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання будинків та прибудинкових територій", розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.06р. № 1575 "Про затвердження тарифів на теплову енергію", розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.06р. № 1576 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води", розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.06р. № 1577 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води".

При цьому суди першої та апеляційної інстанції послалися на те, що оспорювані рішення не зареєстровані у встановленому Указом Президента України від 3 жовтня 1992 року порядку в Київському міському управлінні юстиції, натомість інші розпорядження Київської міської державної адміністрації, якими встановлені вищезазначені тарифи, у такому порядку зареєстровані та залишаються чинними.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, Київська міська державна адміністрація та акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" звернулися з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України.

У поданій касаційній скарзі Київська міська державна адміністрація просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 13 лютого 2007 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року, направивши справу на новий судовий розгляд, мотивуючи це- порушенням норм матеріального права, зокрема прийняттям оспорюваних рішень в межах встановленої компетенції.

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" у поданій касаційній скарзі просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 13 лютого 2007 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року, направивши справу на новий судовий розгляд, мотивуючи це порушенням норм процесуального права, зокрема тим, що скаржника не було залучено до участі у справі. Скаржник стверджує, що оспорювані розпорядження безпосередньо стосуються його прав та обов'язків, у зв'язку з чим прийняті по справі судові рішення зачіпають його законні інтереси.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що 30.10.2006 року Головою Київської міської державної адміністрації були прийняті та підписані наступні розпорядження:

- № 1574 "Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання будинків та прибудинкових територій", пунктом 1 якого було встановлено коефіцієнт підвищення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 №748 "Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві".

Зазначене розпорядження втратило чинність згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30 травня 2007 року №641;

- № 1575 "Про затвердження тарифів на теплову енергію", яким було затверджено тарифи на теплову енергію, що виробляється АК "Київенерго" та ЗАТ "ЕК "Укр-Кан Пауер" (АК "Дарницька ТЕЦ") для відпуску житловим організаціям для здійснення розрахунків з населенням.

Зазначене розпорядження втратило чинність згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30 травня 2007 року №643;

- № 1576 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води", яким було затверджено тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної і гарячої води, які виробляються ВАТ "АК "Київводоканал".

Зазначене розпорядження втратило чинність згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від ЗО травня 2007 року №640;

-№ 1577 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води", яким було встановлено тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виробникам та виконавцям цих послуг комунальної форми власності для здійснення розрахунків з населенням т а погодити на цьому рівні тарифи на зазначені послуги підприємствам-виробникам, в тому числі ЗАТ "ЕК "Укр-Кан Пауер" (АК "Дарницька ТЕЦ") та АК "Київенерго" (в частині теплових пунктів, що знаходяться на балансі) і виконавцям цих послуг інших форм власності.

Зазначене розпорядження втратило чинність згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30 травня 2007 року №642.

Як вбачається з матеріалів справи Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" зверталася з заявою про залучення її в якості третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 лютого 2007 року до участі у справі у якості третьої особи було залучено Київське міське відділення Спілки кооператорів та підприємців України, натомість клопотання АЕК "Київенерго" залишилося без належного правового реагування.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що оскаржувані розпорядження Київської міської державної адміністрації є нормативно - правовими актами, тому підлягають реєстрації відповідно до вимог Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 3 жовтня 1992 року № 493/92 (493/92) .

Згідно з пунктами 3 та 6 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, у якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду (п. З статті 171 КАС України).

Суди першої та апеляційної інстанцій, відкриваючи провадження у справі про оскарження нормативно — правового акту не дотрималися вищезазначених вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , що унеможливлює розгляд по суті скарги акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", яку не було залучено до участі у справі (п.6 статті 171 КАС України).

Оскаржувані розпорядження, якими було встановлено тарифи, що має застосовувати даний скаржник, на думку колегії суддів, безпосередньо стосуються його прав та обов'язків.

Застосування процесуальних норм, які передбачені для розгляду справ про оскарження нормативно - правових актів Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , дозволить визначити коло заінтересованих осіб, що є процесуальним обов'язком суду при розгляді даної справи.

Відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" (v0011700-76) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з пунктом п'ятим частини третьої ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення обов'язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов'язки осіб, які не були повідомлені про можливість вступити у справу.

Вищий адміністративний суд України зазначає, що оскільки допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм процесуального права є підставою для обов'язкового скасування оскаржуваних судових рішень, то всі винесені судові рішення підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що визнаючи оспорювані розпорядження недійсними суди першої та апеляційної інстанцій послалися лише на порушення порядку їх реєстрації, натомість посилання позивача про відсутність необхідного обґрунтування для їх прийняття залишилися поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" задовольнити.

Постанову господарського суду м. Києва від 13 лютого 2007 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року по справі № 21/43-А скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.