2а-2761/09/0570 Про визнання недійсним рішення щодо застосування штрафних санкцій - 12.06.2009 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "КСІ-Y" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової адміністрації у Харківській області та Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання неправомірними дій при проведенні та складені акту перевірки та визнання недійсним рішення від 27.01.2009 року № 0000312304 про нарахування суми штрафних санкцій в розмірі 680 грн. за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2009 року у справі № 2а-2761/09/0570 (суддя Кошкош О.О.) позовна заява задоволена.

ДПІ у м. Краматорську подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.

Зазначає, що здійснюючи перевірку, податковий орган дія в межах повноважень, на підставі норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) , Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" (2505-15) , під час перевірки податковою інспекцією встановлений факт порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , фінансові санкції застосовані по факту встановленого порушення, тому у суду першої інстанції були відсутні правомірні підстави для задоволення позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.

Державною податковою адміністрацією у Харківській області проведена перевірка господарської одиниці - залу ігрових автоматів, що розташований за адресою м. Харків, пр.50 - річчя ВЛКСМ, 54, який належить ТОВ "КСІ-У", з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складений акт від 10.01.2009 року № 0025/05/15/23/33792358.

Під час перевірки встановлене порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", а саме, проведення розрахункових операцій через два гральних автомати з купюроприймачами і з можливістю грошового виграшу, які знаходились в робочому стані, підключені до стаціонарної електромережі, які не зареєстровані в органах ДПС і не переведені в фіскальний режим

Рішенням Державної податкової інспекції у м. Краматорську про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.01.2009 року № 0000302304 за порушення п.1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" до позивача застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 680 грн.

Позивачем зазначене рішення оспорювалось, оскільки він під час здійснення розрахункових операцій застосовує реєстратор розрахункових операцій MINI - 600.02 ME, який включений до Державного реєстру розрахункових операцій відповідно до Наказу ДПА України від 08.06.2007 року "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій".

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, в апеляційній скарзі відповідач вказує на порушення норм матеріального права та зазначає, що рішення про застосування фінансових санкцій прийняте по встановленому факту порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Колегія суддів вважає такий висновок неправомірним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції (254к/96-ВР) та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Повноваження органів державної податкової служби України визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" о ргани державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Частиною 7 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначено, в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) здійснюються шляхом проведення позапланових перевірок, а в інших випадках - за рішенням суду.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону (265/95-ВР) здійснюють органи державної податкової служби України.

Згідно ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу" плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності обставин передбачених у цій статті

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , а в інших випадках - за рішенням суду.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Як встановлено судом першої інстанції та апеляційним судом, ДПА у м. Харкові проведена перевірка дотримання позивачем вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , при цьому відповідний наказ керівником не приймався.

Таким чином, під час перевірки відповідачем у справі - ДПА в Харківській області порушений порядок її проведення, встановлений Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .

Щодо суті встановлених порушень, колегія суддів враховує наступне.

В акті перевірки зафіксовані порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - непроведення розрахункової операції через два гральних автомати з купюроприймачами, які не зареєстровані в органах ДПС і не переведені в фіскальний режим.

Згідно п. 1 ст. 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до абз. 2 ст. 2 зазначеного Закону, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно - технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

На підставі ст. 12 наведеного Закону, на території України у сферах, визначених цим Законом (265/95-ВР) , дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Як зазначалось раніше, позивачем використовується РРО МINI 600.02 МЕ, включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій відповідно до Наказу ДПА України "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій", зареєстрований під заводським ПА № 62200601, фіскальний № 0515004040 та переведений у фіскальний режим роботи.

Крім того, гральні апарати не здійснюють функцій реєстрації розрахункових операцій при наданні послуг, а надають лише послуги, тоді як розрахунки здійснюються безпосередньо через єдиний фіскалізований реєстратор розрахункових операцій, тобто, має місце звичайна господарська операція з продажу жетонів.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання заявника скарги на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року № 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (121-2001-п) , відповідно до якої термін переведення суб'єктів господарювання, які надають послуги гральних автоматів, на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій перенесений на 31 грудня 2006 року, оскільки вказаний нормативний документ не встановлює відповідальність за невстановлення фіскальної пам'яті у кожному ігровому автоматі.

Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі не надали суду доказів правомірності прийняття рішення, яке оспорювалось, в розумінні п. 2 ст. 71 КАС України.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про задоволення позовної заяви, тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) , Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2009 року у справі № 2а-2761/09/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2009 року у справі № 2а-2761/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІ-Y" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську, Державної податкової адміністрації в Харківській області про визнання протиправними дій та рішення - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.