Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі: Прудкій О.В.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 18 серпня 2006р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2006р.

у справі №6/271-06-6746А

за позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси

до відповідачів: 1. Одеської митниці

2. Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"

про визнання права власності та зобов’язання виконати певні дії, -

У червні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом у якому поставлено питання про зобов’язання Одеської митниці зняти з митного контролю майно, що було вилучено податковим органом, а також визнати право власності на вказане майно без оплати митних та інших обов’язкових платежів та зборів за державою в особі Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 29.05.2006р. співробітниками ДПІ у Приморському районі м. 0деси були проведені заходи по встановленню фактів знаходження безхазяйного майна на території Одеського морського торгівельного порту. У зв’язку з неможливістю встановлення власника, зазначене майно було належним чином оглянуто, описано та оцінено згідно акту опису і попередньої оцінки майна, прийнятого на облік до рішення відповідного органу про визнання майна безхазяйним від 29.05.2006р. №7. Вимоги обгрунтовано тим, що відповідно до постанови КМ України №1340 від 25.08.1998р. (1340-98-п) "Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним", Інструкцію про порядок обліку, оцінки і реалізації конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави та скарбів", Інструкцію Міністерства Фінансів України "Про порядок виявлення та обліку безхазяйного майна", встановлено, що майно, яке не має власника, надходить у власність держави та податкові органи правомочні вчиняти заходи, щодо його реалізації після набуття рішеннями відповідних органів про визнання майна безхазяйним законної сили.

Постановою господарського суду Одеської області від 18 серпня 2006р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2006р., було відмовлено у задоволенні позовних вимог ДПІ у Приморському районі м.Одеси.

Судові рішення мотивовано тим, що з набранням чинності з 01.01.2004року Цивільного Кодексу України (435-15) в редакції від 16.01.2003р., вищевказані норми цього Кодексу, в частині набуття права власності на безхазяйну річ, мають пріоритетну силу у порівнянні з нормативними актами на які посилається позивач.

Не погоджуючись з рішеннями суду попередніх інстанцій позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій поставлено питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у тарвні 2005р. до позивача звернулось ДП "Одеський морський торговельний порт" із повідомленням про те, що на території порту тривалий час знаходисть невитребуване майно, вказана обставина і стала наслідком для звернення до суду із позовом про встановлення права власності на спірне майно.

Позивач, посилаючись на те, що ним було вилучено вказане майно від якого ДП "Одеський морський торговельний порт" відмовилось і з огляду на те, що право власності на річ, від якої відмовився власник, згідно статті 336 ЦК України, у особи, що привласнила рухому річ, виникає з моменту її привласнення, - просить зобов’язати Одеську митницю зняти з митного контролю вилучене ДПІ у Примоському районі м.Одеси вищевказане майно та визнати на нього право власності держави в особі ДПІ у Приморському районі м.Одеси без оплати митних та інщих обов’язкових платежів та зборів.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що нормами чинного законодавства не передбачено можливості привласнення органами державної податкової служби товарів, що перебувають під митним контролем.

Залишаючи без змін судове рішення суду першої інстанції, а відтак і позовні вимоги позивача без задоволення, судова колегія апеляційної інстанції не звернула уваги на те, що вимоги позовної заяви не містять ознак публічно-правового спору.

Компетенція адміністративних судів відповідно до пункту 3 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України (2747-15) ) поширюється на спори між суб’єктами владних повноважень, з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. Проте ця норма має застосовуватися з урахуванням положень статей 336, 346, 386, 392, 393 ЦК щодо способів захисту права власності, а також положень Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів України (1798-12) стосовно юрисдикції судів.

Предметом спору у справі є право власності на майно. Отже, між сторонами існує спір про право, який не належить до адміністративної юрисдикції, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства. Тобто позовна вимога ґрунтується на праві власності, а участь у справі ДПІ у Приморському районі м.Одеси, Одеської митниці та ДП "Одеський морський торговельний порт" не змінювало правову природу спірних відносин та не робило даний спір публічно-правовим, як і заявлені вимоги щодо встановлення права власності на безхазяйну річ.

Неврахування вказаних обставин призвело до того, що справу було помилково розглянуто за правилами КАС України (2747-15) , незважаючи на те, що позов був поданий до господарського суду Одеської області із посиланням на норми Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) .

Допущені судами порушення вимог чинного законодавства є підставою для скасування ухвалених у справі рішень внаслідок неправильного застосування норм процесуального закону і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси - задовольнити частково.

Постанову господарського суду Одеської області від 18 серпня 2006р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2006р. – скасувати та направити справу в суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.