Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді - Панченка О.Н.,

Суддів - Смоковича М.І.,

Весельської Т.Ф.,

Мироненка О. В.,

Сороки М.О.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" про визнання дій неправомірними та скасування протоколу про адміністративне правопорушення,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Луганської області від 21 листопада 2006 року, -

В травні 2006 року ОСОБА_1, як споживач послуг з електропостачання, звернулася до товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання") з позовом про визнання дій протиправними та скасування протоколу про адміністративне правопорушення, яким встановлено факт порушення нею Правил користування електричною енергією і рішення, яким її зобов'язано відшкодувати збитки в сумі 1943 гривні 92 копійки, заподіяні внаслідок неправомірних дій.

Постановою Перевальського районного суду Луганської області від 17 липня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Постановою Апеляційного суду Луганської області від 21 листопада 2006 року постанову Перевальського районного суду Луганської області від 17 липня 2006 року скасовано. В задоволенні позовних вимог щодо визнання дій контролерів ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" неправомірними, скасування протоколу та рішення про стягнення збитків в сумі 1943 гривні 92 копійки відмовлено. Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій контролерів по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та скасування самого протоколу від 22 лютого 2006 року закрито. Позовні вимоги щодо скасування рішення, яким на ОСОБА_1 покладено обов'язок зі сплаті матеріальної шкоди в розмірі 1943 гривні 92 копійки, визначеної в протоколі про адміністративне правопорушення від 22 лютого 2006 року, залишено без розгляду.

У поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Однак, погодитися з таким висновком не можна, оскільки відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Категорії спорів, що складають предмет адміністративної юрисдикції наведені у частині 1 статті 17 КАС України. До них належать, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Частина 2 статті 4 КАС України встановлює, що "юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення".

З матеріалів справи вбачається, що 22 лютого 2006 року під час проведення контролерами ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" перевірки, за місцем проживання позивача було виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, про що складено відповідний акт СГ- № 07486, а також протокол про адміністративне правопорушення, який в подальшому позивач оскаржила до суду.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР, яка встановлює обов'язки та відповідальність споживачів енергії передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Правила користування електричною і тепловою енергією для населення (далі - Правила) затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) і регулюють відносини між громадянами (споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками. При цьому, пункт 2 Правил визначає енергопостачальника як учасника оптового ринку електричної енергії України, що купує електричну енергію на цьому ринку з метою продажу її споживачам.

Отже, в спірних правовідносинах відповідач не виступає як суб'єкт владних повноважень відносно позивача та не здійснює відносно неї владних управлінських функцій на основі законодавства, оскільки правовідносини між сторонами регулюються договором користування електричною енергією, а діяльність відповідача пов'язана з купівлею електричної енергії з метою подальшого продажу її споживачу - громадянину на договірній основі.

Суди ж помилково вирішили наявний у справі спір за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За правилом частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення у касаційному порядку і закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.

Керуючись статтями 157, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанови Перевальського районного суду Луганської області від 17 липня 2006 року та Апеляційного суду Луганської області від 21 листопада 2006 року скасувати.

Провадження у справі в порядку адміністративного судочинства закрити.

Роз'яснити ОСОБА_1 право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.