Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

суддів : Бутенка В.І.(доповідач),

Лиски Т.О.,

Мироненка О.В.,

Панченка О.І.,

Штульмана І.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Глухівського міськрайонного суду Сумської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями суду, -

У червні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду Сумської області з зазначеним позовом.

В обґрунтування своїх вимог вказував, що у травні 2002 року він звернувся до Глухівського місцевого суду із заявою про порушення кримінальної справи, витребування квартири та майна із чужого незаконного володіння.

Вважає, що суддя Глухівського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_2, вирішуючи питання про прийняття позову, ухвалив незаконні та необґрунтовані ухвали: про залишення позовної заяви без руху від 10 травня 2002 року та про повернення позовної заяви від 05 червня 2002 року.

Крім того, на думку ОСОБА_1, суддя ОСОБА_2 допускає порушення закону і по іншим справам, у яких він приймає участь як сторона.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача 30000 гривень у якості відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 01 липня 2005 року ОСОБА_2 відмовлено у прийнятті позовної заяви.

В касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та направити справу для продовження розгляду.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що вважає дії судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_2 щодо постановлення ухвал: про залишення позовної заяви без руху від 10 травня 2002 року та про повернення позовної заяви від 05 червня 2002 року, такими, що порушують його права та інтереси.

У відповідності до ст.ст. 126, 129 Конституції України судді при здійснені правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є однією із основних засад судочинства.

Виходячи із зазначених норм Конституції України (254к/96-ВР) , рішення, дії чи бездіяльність судді при здійсненні правосуддя можуть бути оскаржені лише у передбаченому законом порядку, а не шляхом звернення до суду чи судді з позовом як до відповідача.

Згідно із ст. 319- 322 ЦПК України в редакції від 1963 року сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також прокурор і особи, які не брали участі у справі, коли суд вирішив питання щодо їх права і обов'язків, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення і ухвали, постановлені судом першої інстанції, які були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а також ухвали і рішення суду апеляційної інстанції. Підставами касаційного оскарження, касаційного подання є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Таким чином, за встановленими ЦПК України в редакції від 1963 (1501-06) року правилами, передбачено апеляційний і касаційний порядки оскарження постановлених у цивільних справах судових рішень.

При таких обставинах суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку відмовивши ОСОБА_2 у прийнятті позовної заяви щодо законності дій суду, обґрунтовано зазначивши що оскарження таких дій здійснюється в установленому цивільним процесуальним законом порядку.

Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують, а тому підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення не вбачається.

За правилами ч. 3 ст. 220-1, ч.1 ст. 224 КАС України, якщо суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230 КАС України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Сумської області від 01 липня 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.