Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. І.,

Мироненка О. В.,

Штульмана І. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про стягнення суми індексації пенсії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області на ухвалу Харцизького міського суду Донецької області від 30 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20 грудня 2006 року, -

У січні 2004 року ОСОБА_1. звернулася Харцизького міського суду Донецької області з позовом до УПФ України в м. Харцизьку про стягнення суми індексації пенсії.

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 19 січня 2005 року позов задоволено. Стягнуто з УПФ України в м. Харцизьку на користь ОСОБА_1. 613,03 грн.

У липні 2006 року УПФ України в м. Харцизьку подало до Харцизького міського суду Донецької області заяву про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Харцизького міського суду Донецької області від 19 січня 2005 року, посилаючись на те, що у справі з аналогічними обставинами ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 квітня 2006 року було відхилено касаційну скаргу ОСОБА_2. про оскарження рішення, яким їй було відмовлено у задоволенні позову про індексацію пенсії.

Ухвалою Харцизького міського суду Донецької області від 30 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20 грудня 2006 року в задоволенні заяви УПФ України в м. Харцизьку відмовлено.

У касаційній скарзі на ухвалу Харцизького міського суду Донецької області від 30 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20 грудня 2006 року УПФ України в м. Харцизьку ставить питання про скасування оскаржуваних ухвал в зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права та ухвалення нового судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Пунктами 4, 5 частини 2 статті 248 КАС України встановлено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи, а також обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 05 квітня 2006 року не може бути визнана нововиявленою обставиною в розумінні ст. 245 КАС України.

Крім того, вірним є висновок судів, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подана з пропущенням строку, встановленого ст. 247 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки ухвали судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області відхилити, а ухвалу Харцизького міського суду Донецької області від 30 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.