Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Бутенка В.І.

Горбатюка С.А.

Лиски Т.О.

Штульмана І.В.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Пенсійного фонду України у Волноваському районі на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 29 листопада 2007року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України у Волноваському районі про визнання дій протиправними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії, -

У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Пенсійного фонду України у Волноваському районі про визнання дій протиправними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України №523 від 30 травня 1997 року (523-97-п) виходячи з мінімального розміру пенсії на час звернення за перерахунком. Свої вимоги мотивував тим, що йому як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 3 групи необхідно виплачувати пенсію в розмірі який дорівнює 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 50% від розміру мінімальної пенсії за віком, згідно п.4 ст.54 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) . Оскільки розмір фактично виплачуваної пенсії був значно нижчим, позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, але отримав відмову в перерахунку. Позивач просив суд, визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати останнього перерахувати пенсію за період з 1 квітня 2007 року.

Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 29 листопада 2007року року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного адміністративного суду щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2008 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанови судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що позивач є інвалідом 3 групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і має право на отримання державної та додаткової пенсій на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам III групи призначається у розмірі - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Стосовно державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, то їх розміри в усіх випадках, не можуть бути нижчими, зокрема по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком (частина четверта статті 54 Закону).

Таким чином, обрахунок державної та додаткової пенсій, пенсія за віком, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (стаття 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Законами України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) , "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) затверджено наступні розміри прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць: з 01.01.2006 року - 350 грн.; з 01.04.2006 року - 359 грн.; з 01.10.2006 року - 366 грн.; з 01.01.2007 року - 380 грн.; з 01.04.2007 року 406 грн.; з 01.10.2007 року - 411 грн.

Крім того, ч. 3 ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" зазначено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410, 06 грн., 415, 11 грн.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

З огляду на викладене, судове рішення відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону.

Доводи касаційної скарги висновку суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,

Касаційну скаргу Пенсійного фонду України у Волноваському районі залишити без задоволення, постанову Волноваського районного суду Донецької області від 29 листопада 2007року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.