Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.

суддів: Білуги С.В.

Гаманка О.І.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.,

при секретарі Шевченко Ю.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21.04.2005 р. та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.08.2005 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, -

У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпропетровського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21.04.2005 р. позов ОСОБА_1задоволено частково. Зобов'язано Дніпропетровський обласний військовий комісаріат провести ОСОБА_1перерахунок раніше призначеної пенсії з 01.01.2003 р. з врахуванням Указу Президента України від 23.02.2002 р. № 173 (173/2002) та з 01.05.2003 р. з 01.05.2003 р. з врахуванням Указу Президента України від 05.05.2003 р. № 389 (389/2003) . В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.08.2005 р. вказане судове рішення скасовано в частині зобов'язання Дніпропетровського обласного військового комісаріату провести перерахунок пенсії. Відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Дніпропетровського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії. В іншій частині позовних вимог рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстав для скасування судового рішення відповідно до статей 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не має.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивач проходив службу в Збройних Силах та був звільнений зі служби з 04.01.2003 р. Закон України "Про внесення змін до статті 43 Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , який набув чинності 01.01.2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням надбавок та премій за минулий час, тобто до 01.01.2005 року задоволенню не підлягають. Особи, яким раніше призначено пенсії відповідно до цього Закону, мають право на перерахунок пенсій з урахуванням положень Закону України від 15.06.2004 року № 1769 (1769-15) та виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з 01.01.2005 року, а з 01.01.2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 (393-92-п) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Премії не належать до категорії обов'язкових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії, що встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 452 від 6.04.1998 р. (452-98-п) Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 р. № 829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (829-2000-п) командирам (начальникам) лише надано право преміювати військовослужбовців відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат роботи в межах фонду преміювання. Укази Президента України від 23.02.2002 р. № 173 (173/2002) , від 05.05.2003 р. № 389 (389/2003) та інші нормативно-правові акти, на які посилається позивач, вимагаючи перерахунку пенсії, були прийняті та набрали законної сили вже після звільнення його зі служби на пенсію, а тому їх дія на вимоги ОСОБА_1не поширюється.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21.04.2005 р. та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.08.2005 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.