ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.
суддів: Білуги С.В.
Гаманка О.І.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.,
при секретарі Шевченко Ю.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.10.2006 р. та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 05.12.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, третя особа - Охтирський МРВ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, про зарахування часу навчання до вислуги років та перерахунок розміру пенсії, -
встановила:
У червні 2006 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до УМВС України в Сумській області, третьої особи - Охтирського МРВ УМВС України в Сумській області, про зарахування часу навчання в Лебединському педагогічному училищі (з 1966 р. по 1970 р.) до вислуги років з розрахунку один рік за шість місяців, тобто два роки, та перерахунок розміру пенсії з моменту її виходу на пенсію (16.09.1997 р.).
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.10.2006 р. в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 05.12.2006 р. вказане судове рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1., не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення про задоволення її позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстав для скасування судового рішення відповідно до статей 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не має.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1.(ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2) з 22.08.1966 р. по 29.06.1970 р. навчалася в Лебединському педагогічному училищі імені А.С. Макаренка, диплом Ц № 220720, виданий 29.06.1970 р., після закінчення якого була направлена на роботу у розпорядження УМВС України в Сумській області згідно рішення комісії по персональному розподілу випускників (довідка № 376 від 16.08.2006 р.).
Наказом УМВС виконкому Сумської обласної Ради депутатів працюючих № 107 о/с від 12.08.1970 р. позивач була призначена інспектором дитячої кімнати відділу внутрішніх справ Охтирського райвиконкому з 15.08.1970 р.
Наказом МВС СРСР від 30.03.1971 р. № 264 о/с було присвоєно перше спеціальне звання "молодший лейтенант міліції" інспекторові дитячої кімнати відділу внутрішніх справ Охтирського райвиконкому ІІНФОРМАЦІЯ_2.(ІНФОРМАЦІЯ_3)
Наказом УМВС України в Сумській області № 64 о/с від 16.09.1997 р. позивача звільнено за віком з органів внутрішніх справ в званні майор міліції з посади старшого інспектора групи обліково-реєстраційної та статистичної роботи Охтирського МРВ.
З 16.09.1997 р. ОСОБА_1. призначено пенсію за вислугу років згідно пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 09.04.1992 р. (в редакції від 21.11.1996 р.).
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 р. № 393 (393-92-п)
(в редакції, чинній станом на день звільнення позивача) до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Прикордонних військ, Національної гвардії, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
Згідно довідки № 447 від 27.09.2006 р. Лебединське педагогічне училище у період з 1969 р. по 1971 р. було середнім навчальним закладом та надавало середньо-спеціальну освіту, після закінчення якого офіцерське чи спеціальне звання не присвоювалось.
Судами зроблено вірний висновок про те, що на вимоги ОСОБА_1. про зобов'язання відповідача зарахувати додатково до вислуги років час навчання в Лебединському педагогічному училищі (1966-1970 рр.) з розрахунку один рік за шість місяців не поширюється дія частини 2 статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. (в редакції Закону України від 04.04.2006 р.), якою передбачено, що до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.10.2006 р. та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 05.12.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, третя особа - Охтирський МРВ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, про зарахування часу навчання до вислуги років та перерахунок розміру пенсії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)