Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі Каліушко Ф.А.

за участю представника

відповідача: Тарасюк Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області

на постанову Господарського суду Рівненської області від 05.05.2006 р.

та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 р.

у справі № 12/79

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудтехпром Лтд"

до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області

про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення, -

Постановою Господарського суду Рівненської області від 05.05.2006 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 р., позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ від 13.03.2006 р. № 0004602350/3/23-624 визнано нечинним. Присуджено ТОВ "Нерудтехпром ЛТД" з державного бюджету 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

ДПІ у Рівненському районі подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові. Посилається на те, що суди при вирішенні спору не врахували приписи ст. 3 Конвенції між урядами України та Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал та приписи абз. 1 п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 470 (470-2001-п) .

ТОВ "Нерудтехпром ЛТД", належним чином повідомлене, про дату, час та місце касаційного розгляду справи, свого представника в судове засідання не направило, про причини неявки не повідомило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Актом комплексної планової перевірки від 08.09.2005р. №934/23600/31020928 Рівненською ОДПІ зафіксовано порушення ТОВ "Нерудтехпром ЛТД" вимог п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування" від 06.05.2001 р. № 470 (470-2001-п) , що зумовило ненарахування податку з дохо дів нерезидента за 4 квартал 2004 року в сумі 16781,70 грн. та за 1 квартал 2005 року в сумі 11152,23 грн., тобто податку з процентів за борговими зобов’язаннями, що сплачені на користь нерезидента.

На підставі акту перевірки та за результатами розгляду скарг позивача, Рівненською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0004602350/3/23-624 про визначення позивачеві податкового зобов’язання з податку з доходів нерезидента у розмірі 83802,06 грн., з яких 27934,02 грн. основного платежу та 55868,04 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

ТОВ "Нерудтехпром ЛТД" отримало валютний кредит від нерезидента "Лоуренс ГЕС енд Оіл, Інк" (США) згідно кредитного договору № 060801 від 06.08.2001 р. в сумі 850000 доларів США та зобов’язалося сплатити відсотки за кредитом на користь нерезидента.

Пункт 13.2. ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами, внесеними згідно із Законами України від 15.07.99 р. № 977-XIV (977-14) , від 24.12.2002 р. № 349-IV (349-15) ) покладає на резидента або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію судів попередніх інстанцій про відсутність у ТОВ "Нерудтехпром ЛТД" обов’язку оподатковувати доходи нерезидента - проценти за борговими зобов’язаннями перед нерезидентом, отримані останнім із джерелом їх походження з України, у порядку і за ставками, визначеними статтею 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР.

Стаття 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР визначає спеціальні правила, зокрема п. 18.1. цієї статті визначено: якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Між урядами України та Сполучених Штатів Америки укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, яка підписана 04.03.1994 р., ратифікована Верховною Радою України 26.05.1995 р. та набула чинності 05.06.2000 р., тому, виходячи із приписів ст. 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до параграфів 1 статей 1 та 11 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал вона застосовується до осіб, що є резидентами однієї чи обох Договірних Держав. Проценти, які одержуються та фактично належать резиденту Договірної держави, можуть оподатковуватися тільки в цій державі.

Судами попередніх інстанцій на підставі довідок податкового управління державного казначейства Філадельфії від 25.11.2005 р. та від 11.03.2006 р. форми 6166, підписаних начальником відділу обліку Ендрю Цукерман, достовірно встановлено, що "Лоуренс ГЕС енд Оіл, Інк" є корпорацією та резидентом США з метою оподаткування в цій країні. Корпорація сплатила за 2004 та 2005 роки податки у США.

У справі відсутні докази, які б свідчили, що така довідка видана некомпетентним органом США у розумінні пункту j статті 3 Конвенції (Міністерство фінансів або його повноважний представник), у зв’язку з чим доводи податкової інспекції судом касаційної інстанції відхиляються.

Отже, за наявності у резидента США "Лоуренс ГЕС енд Оіл, Інк" статусу корпорації з метою оподаткування у США, відсутні правові підстави для незастосування положень Конвенції до цієї особи та позивача у справі – резидента України з питань оподаткування за кредитним договором № 060801 від 06.08.2001 р.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування законних і обґрунтованих судових рішень судів попередніх інстанцій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Рівненської області від 05.05.2006 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.