Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Шипуліної Т.М.

Карася О.В.

Рибченко А.О.

секретар судового засідання Патюк А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Донецької області від 21.07.2006

у справі № 22-1048

за позовом ОСОБА_1

до ДПІ у Калинівському районі м. Донецька

третя особа ВДК у Калинівському районі м. Донецька

про повернення суми податку і стягнення штрафу

ОСОБА_1 звернувся до Калінінського районного суду міста Донецька з позовом до ДПІ у Калинівському районі м. Донецька про стягнення надмірно сплаченої суми податку.

Постановою Калінінського районного суду міста Донецька від 13.04.2006 у справі № 22-1048, позов задоволено частково: стягнуто з ДПІ у Калинівському районі м. Донецька на користь позивача суму надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб внаслідок застосування права на податковий кредит у розмірі 119,39 грн., штраф за неповне повернення суми надмірно сплаченого податку внаслідок застосування права на податковий кредит у розмірі 119,39 грн., а всього на загальну суму 238,78 грн. Врешті задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 21.07.2006 у справі №22-1048, скасовано постанову районного суду від 21.07.2006 та прийнято нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції позивач оскаржив його в касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати постанову Апеляційного суду Донецької області від 21.07.2006 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що апеляційним судом при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що в лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним позовом мотивуючи його тим, що він працює у приватному підприємстві ПП "Снабмашобсбит", відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. (889-15) він 30 березня 2005року самостійно заповнив і здав в ДПІ Калінінського району м. Донецька декларацію про свої прибутки за 2004 рік,а також додаток до неї - "Розрахунок суми податку, яка підлягає поверненню в зв'язку з нарахуванням податкового кредиту".

В декларації ним були вказані доходи оподаткування у розмірі 4450,33 грн., підтверджені довідкою з місця роботи. До складу податкового кредиту, на підставі п.5.3.3. ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", включена сума 2980 грн. сплачена ним у 2004 році на користь Донецького технічного університету за навчання сина, що підтверджується квитанціями від 17.02.2004р. та 08.09.2004р. (а.с.64-65).

Згідно наданого ним до ДПІ розрахунку, в зв'язку з нарахування податкового кредиту, сума надмірно сплаченого податку 387,40 грн. підлягала поверненню.

Згідно розрахунку проведеного відповідачем, поверненню підлягала сума 268,01грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 обґрунтовано нарахований відповідачем надмірно сплачений податок в сумі 268,01 грн. з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2005р. позивачем була надана декларація за рік, згідно якій загальна сума заробітної плати (Розділ 1.1 декларації) в 2004 році склала 4450,33грн. З цього було утримано податок з доходів фізичної особи у розмірі 578,54 грн. Згідно довідки яка додавалася до декларації з основного місту роботи, згідно якої сума загального річного доходу нарахованого на протязі року складає 5368,37 грн. (а не 4450,33 грн., як вказується в декларації позивачем). Згідно додатка 1 к річної декларації сума коштів, сплачених на користь учбових закладів в звітному році, склала 2980,0 грн.

На підставі п.5.1.1,5.1 Закону платник податку за наслідками звітного податкового року має право на податковий кредит. Податковий кредит-це сума /вартість витрат/фактично понесених платником податку-резидентом протягом звітного податкового року, в тому числі у зв'язку з оплатою вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім"ї першого ступеня споріднення, на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподаткованого доходу. При цьому п.5.4.2. ст.5 встановлює обмеження загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподаткованого доходу платника податку, одержаного протягом звітного періоду як заробітна плата.

Отже загальна сума нарахованої платнику податку протягом звітного року заробітної плати може бути зменшена на суму податкового кредиту.

Відповідно до п.18.1 ст.18 Закону України від 22.05.2003р. №889 "Про податок з доходів фізичних осіб" платник податків, який бажає скористатись право на податковий кредит, має право на протязі звітного року надати до податкового органу таку декларацію.

Матеріали справи свідчать про те, що розрахунки надмірно сплаченого податку проведені ДПІ відповідно до аналізу норм ЗУ "Про податок з доходів фізичних осіб", відповідають вимогам Декларації про доходи за звітний період і додаткам до неї встановленим ДПА України.

Також слід звернути увагу на те, що, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до висновку ДПІ у Калінінському районі м. Донецька /а.с.31/на повернення надмірно сплаченого податку, 24.05.2005року Відділення Державного казначейства у Калінінському районі м. Донецька сформувало електронний платіж у системі клієнт-банк за №562 /а.с.36/ на суму 16962,69 грн. де в реєстрі переплат за №31 включена сума 268,01 про повернення ОСОБА_1 надмірно сплаченого податку. Платіж переведений на поточний рахунок відкритий ДПІ у Калінінському районі м. Донецька в ДРУ КБ Приватбанк. Повернення ПДФО проведено в повному обсязі в 60-денний строк встановлений ст. 18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Згідно з частиною третьою статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Донецької області від 21.07.2006 у справі № 22-1048 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Апеляційного суду Донецької області від 21.07.2006 у справі № 22-1048 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.