Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва

на постанову господарського суду м.Києва від 04 вересня 2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2006р.

у справі №25/343

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гастроном "Вишгородський"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

У липні 2006р. позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м.Києва від 06.03.2006р. №0001742305/0 про нарахування штрафних санкцій в частині 17000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій прийнято без врахування фактичних обставин та суперечить чинному законодавству України.

Постановою господарського м.Києва від 04 вересня 2006р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2006р., позовні вимоги були задоволені повністю, судові витрати в сумі 85,00 грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшли висновку, що податковим органом помилково зроблено висновок про наявність порушення позивачем п.8 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині незабезпечення позивачем наявності цінників в національній валюті, а тому відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій ДПІ у Оболонському районі м.Києва звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом ДПІ у Оболонському районі м.Києва було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, про що складено акт від 24.02.2006р. №000177.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем ст.8 Закону України Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , зокрема, виявлено не забезпечення позивачем на товарі, якій реалізує магазин, наявності цінників в національній валюті України.

На підставі вказаного висновку відповідачем прийнято оскаржуване від 06.03.2006р. №0001742305/0 про нарахування штрафних санкцій в сумі 18591,60грн., яке оскаржено позивачем саме в частині нарахування штрафної санкції розміром 17000,00грн..

Відповідно до ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

Згідно з із ст.23 зазначеного закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях. Зазначені цінники та прейскуранти мають бути розміщені у спосіб, який не дозволятиме покупцям (у тому числі контролюючим особам) вилучати такі цінники та прейскуранти поза контролем осіб, уповноважених таким продавцем здійснювати нагляд за дотриманням норм цього Закону. За умисне вилучення працівником контролюючого органу цінника (прейскуранта) з метою неправомірного накладення на продавця адміністративного або іншого стягнення такий працівник притягається до відповідальності згідно з законом.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти бездіяльності.

Наявність цінників на товари не заперечується відповідачем та відповідно підтверджено актом перевірки, використання цінників, які містять ціну в іноземній валюті чи у іншій одиниці, що не є національною валютою України відповідачем також не доведено. Крім цього, в акті перевірки відсутні дані щодо товару, який продавався без цінника або за наявності цінника, виставленого у іноземній валюті, як і не зазначено, в яких одиницях виставлено цінники. Суди попередніх інстанцій встановили, що при визначенні штрафних санкцій відповідачем на підставі ст. 23 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій" взято один неоподатковуваний мінімум доходів громадян за один невиставлений цінник, а загалом приблизно 1000 цінників без зазначення національної валюти. Разом з тим, згаданим вище Законом передбачено штраф за кожний факт невиставлення цінника чи виставлення цінника у іноземній валюті, цей факт має бути підтверджений та не може бути встановлений у приблизній кількості.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судові рішення попередніх судових інстанцій були прийняті у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду м.Києва від 04 вересня 2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2006р.– залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.