Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову господарського суду Одеської області від 05 травня 2006р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13 липня 2006р.

у справі №14/72-06-2243А

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство"

до Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов’язання провести облікову операцію по обліковій картці,-

У березні 2006р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ від 24.03.2005р. №0000531501/1 про сплату штрафних санкцій в сумі 4729,41грн., №0000541501/1 про сплату штрафних санкцій в сумі 21040,59 грн. та зобов’язати Ізмаїльську ОДПІ провести облікову операцію по обліковій картці ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" шляхом скасування застосованої штрафної санкції в сумі 103080,00грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на момент сплати податку на прибуток за І квартал 2004р. перед ДП "Кілійський суднобудівний завод", правонаступником якого є ВАТ "Українське Дунайське пароплавство", існувала бюджетна заборгованість з податку на додану вартість, у зв’язку з чим завод своєчасно, разом з поданням декларацій з податку на прибуток за І квартал 2004р., звернувся до податкового органу з заявою про погашення податку на прибуток в рахунок існуючої бюджетної заборгованості з ПДВ. Однак податковим органом не було своєчасно здійснено зарахування відповідних сум, натомість були нараховані штрафні санкції за прострочення сплати узгоджених податкових зобов’язань.

Постановою господарського суду Одеської області від 05 травня 2006р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13 липня 2006р., позовні вимоги були задоволені в частині скасування податкових повідомлень-рішень Ізмаїльської ОДПІ від 24.03.2005р. №0000531501/1 про сплату штрафних санкцій в сумі 4729,41 грн., №0000541501/1 про сплату штрафних санкцій в сумі 21040,59грн.; в решті позову - відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшли висновку, що оскільки по закінченню терміну сплати податкових зобов’язань у податкового органу були в наявності документи платника і підстави для своєчасного погашення податкового боргу з податку на прибуток за рахунок від’ємного значення ПДВ, термін відшкодування по якому настав, тому відповідач не мав законних підстав для прийняття спірних повідомлень-рішень. Щодо решти вимог позову судом зазначено, що застосована штрафна санкція в розмірі 103080,00грн. була скасована під час адміністративного оскарження і не була відображена в обліковій картці позивача, тому підстави для її скасування відсутні.

Не погоджуючись з рішеннями суду попередніх інстанцій Ізмаїльська ОДПІ звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу відповідача ВАТ "Українське Дунайське пароплавство", посилаючись на законність та обґрунтованість рішень суду попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом, Ізмаїльською ОДПІ, проведено перевірку ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" з питань дотримання податкового законодавства за період з 20.12.2002р. по 01.09.2004р., про що складено акт від 23.11.2004р. №939/15-0.

Перевіркою встановлені факти порушення п.16.4 ст. 16 (порядок нарахування та сплати податку) Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) від 22.05.1997р. №283/97–ВР ( із змінами та доповненнями) та п.5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181 –III.

На підставі вказаного висновку відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2004р. №0003651500/0 про застосування штрафної санкції у розмірі 50% від податкових зобов’язань на суму 4729,41грн. за затримку на 92 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в сумі 9458,81грн. з податку на прибуток.

За результатами розгляд первинної скарги платника податку, Ізмаїльською ОДПІ 28.01.2005р. прийнято податкове повідомлення-рішення №000131501/0-ЮС-793-1323, яким збільшено суму штрафних санкцій, а саме на суму 124120,59грн., яке в подальшому було скасовано рішенням Ізмаїльської ОДПІ від 04.03.2005р. №3239/25-45 в частині застосованої санкції в розмірі 102080,00грн..

В подальшому, відповідно до п.п."б" п.п.6.4.1 п.6.4 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" 24.03.2005р. Ізмаїльською ОДПІ були прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення №0000531501/1 про сплату штрафних санкцій в сумі 4729,41 грн., №0000541501/1 про сплату штрафних санкцій в сумі 21040,59 грн..

Згідно з п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків,визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.2.4 Порядку відшкодування ПДВ, затвердженого наказом ДПА від 02.07.1997р. №209/72 (z0263-97) відшкодування при настанні терміну проводиться згідно з рішенням платнику податку, яке відображено в податковій декларації (одночасно може бути декілька напрямів відшкодування) шляхом:

-перерахування грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує;

-зарахування суми відшкодування в рахунок платежів з податку на додану вартість;

-зарахування суми відшкодування в рахунок інших податків, зборів (обов’язкових платежів), які надходять до Державного бюджету України.

За таких обстави колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судові рішення попередніх судових інстанцій були прийняті у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Одеської області від 05 травня 2006р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13 липня 2006р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.