ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" вересня 2008 року м. Київ К-25603/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області
на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 21 березня 2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14 червня 2006р.
у справі №А-6/24
за позовом Івано-Франківського обласного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття
до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк"
про визнання нечинним рішення,-
встановив:-
У липні 2005р. позивач звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про визнання недійсним рішення Тисменицької МДПІ Івано-Франківської області (правонаступником якої є ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області) від 03.11.2003р. №0003/6115/8/24-0 про списання безнадійного боргу ТОВ "Маяк".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оспорюване рішення податкового органу порушує права Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та суперечить вимогам чинного законодавства.
Постановою господарського Івано-Франківської області від 21 березня 2006р., залишеного без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14 червня 2006р., позовні вимоги були задоволені. Судові витрати покладено на відповідача.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшли висновку, що оскільки зобов’язання по страховим внескам на випадок безробіття не є податковим боргом, на який поширюється Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) і ці страхові внески не можуть стягуватися в іншому порядку, ніж це передбачено Законом України "Про загальнообов’язкове державне с соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) - контролюючим органом безпідставно прийнято рішення про списання заборгованості ТОВ "Маяк" за страховими внесками.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій ДПІ у Тисменицькому районі Івано-Франківської області звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.
На підставі висновку Торгово-промислової палати України, яким визнано погодні умови, які спричинили загибель посівів сільськогосподарських культур у 2003 році форсмажорними обставинами та довідки Тисменицького районного центру зайнятості від 17.10.2003р., в якій визначено зазначений податковий борг безнадійним та таким, що підлягає списанню, контролюючим органом Тисменицькою МДПІ Івано-Франківської області були здійснені дії по списанню податкового боргу ТОВ "Маяк" по страхових внесках до фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття в сумі 3303,67грн..
Ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.
Положеннями ст.ст.14, 15 зазначеного закону встановлено перелік видів податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України.
Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з п.1.2 означеної статті податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування" державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб. Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України. Відрахування та збори на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України зараховуються на окремі рахунки відповідних бюджетів та використовуються виключно на фінансування дорожнього господарства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття" визначено, що фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судові рішення попередніх судових інстанцій були прийняті у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області – залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Івано-Франківської області від 21 березня 2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14 червня 2006р. – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий (підпис) Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Секретар231 Кодексу адміністративного судочинства України