Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області (правонаступник Звенигородської об’єднаної державної податкової інспекції),

на постанову господарського суду Черкаської області від 18 серпня 2005р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14 лютого 2006 р.

у справі №11/1886

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М’ясокомбінат "АВР"

до Звенигородської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

У квітні 2005р. позивач звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Звенигородської ОДПІ від 25.11.2005 р. №0000212302/0 про застосування штрафних санкцій до філії №1 ТОВ "М’ясокомбінат "АВР" в сумі 3250,98 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що готівкові кошти отримувались у позивача суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами на підставі укладених з ними договорів на заготівлю худоби, тому на його думку, в його діях відсутні порушення податкового законодавства України.

Постановою господарського Черкаської області від 18 серпня 2005р., залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14 лютого 2006р., позовні вимоги були задоволені. Судові витрати в сумі 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягнуто з відповідача на користь позивача.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшли висновку, що готівкові кошти надавалися філією №1 ТОВ "М’ясокомбінат "АВР" суб’єктам підприємницької діяльності – фізичним особам Трохименко І.В. та Куценко О.К. на підставі цивільно-правових договорів, відповідно до зобов’язань взятих на себе сторонами за договорами-дорученнями. Отже, приписи п.2.15 Положення про ведення касових операцій в національній валюті на ці розрахунки не поштрюються.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Катеринопільському районі Черкаської області звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідачем також було подано клопотання про здійснення заміни Звенигородської об’єднаної державної податкової інспекції її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Катеринопільському районі Черкаської області.

На підтвердження викладеного відповідачем надано засвідчену копію наказу ДПА в Черкаській області від 14.03.2006р. №37.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що клопотання скаржника про заміну Звенигородської об’єднаної державної податкової інспекції її процесуальним правонаступником ДПІ у Катеринопільському районі Черкаської області підлягає задоволенню, у відповідності до вимог ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом контрольно-ревізійним відділом у Катеринопільському районі на виконання постанови прокуратури Катеринопільского району від 27.09.2004р. було проведено перевірку заготівлі худоби в ТОВ "М’ясокомбінат "АВР", про що складено акти від 08.11.2004р. та 10.11.2004р. №11-37.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п.2.15 Положення про ведення касових операцій в національній валюті.

На підставі вказаного висновку відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.11.2005р. №0000212302/0 про застосування штрафних санкцій до філії №1 ТОВ "М’ясокомбінат "АВР" в сумі 3250,98грн..

Відповідно до п.1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ №72 від 19.02.2001р. готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Згідно п.2.2 зазначеного положення розрахунки готівкою підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами проводяться як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки і здійснюються через касу підприємств з веденням касової книги встановленої форми.

Пунктом 2.3 визначено сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) через їх каси, каси банків, інших фінансових установ, які надають послуги з переказу грошей, та підприємств поштового зв'язку не має перевищувати десяти тисяч гривень протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Установлені обмеження на готівкові розрахунки також не поширюються на розрахунки підприємств (підприємців) між собою при закупівлі сільськогосподарської продукції (перелік якої передбачено Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97, затвердженим наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 30.12.97 №822 (v0822217-97) .

Виходячи зі змісту Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) штрафні санкції встановлені Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", не можуть вважатися ні податковим зобов’язанням, ні штрафною санкцією в розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судові рішення попередніх судових інстанцій були прийняті у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Клопотання Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області задовольнити та замінити Звенигородську об’єднану державну податкову інспекцію її процесуальним правонаступником ДПІ у Катеринопільському районі Черкаської області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Черкаської області від 18 серпня 2005р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14 лютого 2006р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.