Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

при секретарі судового засіданні Полинько Д.М.,

за участю представника відповідача - Центральної виборчої комісії - Яковенка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Центральної виборчої комісії, треті особи:ОСОБА_2 виборчий блок політичних партій "Наша Україна", про визнання незаконною та скасування постанови Центральної виборчої комісії № 1236 від 17 травня 2006 року, яка переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2008 року

У травні 2006 рокуОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до Центральної виборчої комісії, треті особи:ОСОБА_2 виборчий блок політичних партій "Наша Україна", про визнання незаконною та скасування постанови Центральної виборчої комісії № 1236 від 17 травня 2006 року.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2006 року позовну заявуОСОБА_1. залишено без руху і надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді того ж суду від 30 травня 2006 року позов визнаний неподаним і повернутий заявнику.

Не погодившись з таким рішенням,ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 23 червня 2006 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено.

Рішенням Вищого адміністративного суду України від 5 квітня 2007 року ухвала суду апеляційної інстанції скасована, а справа направлена для продовження апеляційного розгляду.

Листом апеляційного суду м. Києва від 1 червня 2007 року справа передана для розгляду до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду ухвалою від 6 березня 2008 року залишив апеляційну скаргу без руху з наданням строку до 17 березня 2008 року для усунення недоліків, а своєю ухвалою від 29 березня 2008 року скаргу визнав неподаною та повернув позивачу.

У касаційній скарзіОСОБА_1., з посиланням на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить ухвалені судові рішення скасувати, а справу направити до окружного адміністративного суду м. Києва для продовження її розгляду по суті.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Залишивши апеляційну скаргуОСОБА_1. без руху та надавши строк для усунення недоліків, суддя Київського апеляційного адміністративного суду в ухвалі від 6 березня 2008 року зазначив, що скарга не відповідає вимогам пункту 1 частини сьомої статті 187 КАС України, оскільки позивач не додав до апеляційної скарги її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а ухваливши вважати скаргу неподаною та повернувши її позивачу суддя виходив з того, щоОСОБА_1. не виконав вимог про усунення недоліків.

Однак, з такими висновками погодитись не можна.

Як вбачається з матеріалів справи,ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу з додатками її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Даних про те, що копії апеляційної скарги поверталися позивачеві, матеріали справи не містять.

Крім того, копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вручена позивачеві лише 27 березня 2008 року, а тому висновок про не усунення недоліків у встановлений строк був передчасним.

За наведеного, висновки викладені в оскаржуваних ухвалах не ґрунтуються на обставинах справи та нормах процесуального права і з цих підстав підлягають скасуванню, як то і передбачено частиною першою статті 227 КАС України.

Керуючись статтями 230, 231 КАС України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2008 року скасувати, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку визначеними статтями 237 - 239 КАС України.