Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Сіроша М.В.

Суддів: Васильченко Н.В.

Гончар Л.Я.

Харченка В.В.

Шкляр Л.Т.

при секретарі: Мерзлому Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою Вінницької митниці на постанову господарського суду Вінницької області від 16 листопада 2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 06 березня 2007 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек" ЛТД до Вінницької митниці про визнання протиправними дій та скасування карток відмови у митному оформленні товарів, -

У вересні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Скайтек" ЛТД звернулося до суду з позовом до Вінницької митниці про визнання протиправними дій.

Постановою господарського суду Вінницької області від 16 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 06 березня 2007 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек" ЛТД задоволено.

На судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга Вінницької митниці, в якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що роком виготовлення спірних автомобілів є 1997, а датою виготовлення(у випадку необхідності її встановлення для проведення митного оформлення) є 31 грудня 1997 року, а тому Вінницька митниця не мала правових підстав для відмови у митному оформленні ввезених та наданих для митного оформлення автомобілів, оскільки на момент перетину митного кордону ці транспортні засоби не були старше 8 років.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанції неможливо погодитися виходячи з наступного.

Так відповідно до ст. 1 Закону України від 31 листопада 2005 року "Про внесення змін до Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів" пропуск на митну територію України з метою вільного обігу(у тому числі з метою розкомплектування на запасні частини) тракторів колісних для перевезення напівпричепів(сідельних тягачів), автобусів, легкових автомобілів, вантажних автомобілів, автомобілів спеціального призначення та шасі з встановленими двигунами - коди товарних позицій згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності 8701 20, 8702-8705 та 8706 ( шасі з встановленими двигунами тільки для автомобілів товарних позицій 8701 20 та 8702-8705) допускається за умови, що на момент переміщення через митний кордон України пройшло не більше 8 років з дати їх виготовлення.

В постанові суду першої інстанції, як підставу задоволення позовних вимог зазначено: "таким чином, рік виготовлення спірних автомобілів є 1997, а датою виготовлення ( у випадку необхідності її встановлення для проведення митного оформлення) 31.12.97 року. В зв’язку з чим Вінницька митниця не мала правових підстав для відмови у митному оформленні, так як автомобілі, що були ввезені та надані для митного оформлення на момент перетину митного кордону не були старше 8 років, а тому позивачем не було порушено вимоги Закону України № 3151 -IV від 30.11.05 "Про внесення змін до Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів" (3151-15) .

Суд апеляційної інстанції також не розмежовує поняття "ввезення", "перетин митного кордону" та "переміщення", та зазначає, що "на момент перетину митного кордону ці транспортні засоби не були старше 8 років", хоча в Законі України № 3151-ІУ від 30.11.05 (3151-15) чітко зазначено: "на момент переміщення через митний кордон України пройшло не більше 8 років з дати їх виготовлення."

Дане твердження суду суперечить вимогам Митного кодексу України (92-15) , оскільки термін "ввезення транспортних засобів" в розумінні митного законодавства це - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням транспортних засобів через митний кордон України (п.2 ст. 1 МКУ).

Нормативно-правове визначення терміну "переміщення" наведено в п.

23 ст. 1 МКУ. Так, відповідно до п.23 ст. 1 МК України - переміщення товарів

через митний кордон України у вантажних відправленнях – це переміщення товарів (транспортні засоби також товар - п. 39 ст. 1 МКУ) через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється ватажна митна декларація.

Тобто, в розумінні митного законодавства саме при переміщенні транспортних засобів через митний кордон відбувається оформлення вантажної митної декларації.

Вимоги перелічених вище положень Митного кодексу України (92-15) судами при прийнятті рішення по справі враховані не були.

Крім того, ст. 10 МК України передбачає, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України, що ще раз підтверджує правомірність дій митниці щодо посилання на вимоги ЗУ №3151, оскільки на момент подачі вантажних митних декларацій -12.01.06 данин Закон був чинним. Вимоги ст. 10 МКУ судом при прийнятті рішення також не враховано.

Враховуючи вимоги п. 23 ст. 1 МКУ "момент переміщення" товарів і транспортних засобів збігається з моментом подачі для оформлення вантажної митної декларації, оскільки саме "...при переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація" (п. 23 ст.1 МКУ).

В момент пе ретину митного кордону України оформлення вантажних митних декларацій не здійснювалось, однак дана обставина судом не з'ясована, та в судовому рішенні не відображена, що призвело до порушення судом вимог п. 4 ст. 11 КАС України щодо з'ясування всіх обставин у справі.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги суд не врахував, що транспортні засоби, щодо яких видано картки відмови у проведенні митного оформлення ввозились в митному режимі "Імпорт" і не взяв до уваги вимоги ст. 189 Митного кодексу України, яка визначає основні умови переміщення товарів у режимі імпорту.

Так, переміщення товарів у режимі імпорту, відповідно до ст. 189 МК України передбачає додержання таких трьох визначених (обов'язкових) умов:

1. подання митному органу документів, що засвідчують підстави та

умови ввезення товарів на митну територію України;

2. сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час звезення

на митну територію України відповідно до законів України;

3. дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного

регулювання та інших обмежень.

Відповідно до ст. 45 МК України при ввезенні товарів на митну територію України в режимі імпорту особою, яка переміщує товари, обов'язково подаються митному органу документи, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України для проведення митного оформлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 71 Митного кодексу України митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються., через митний кордон України резидентами (крім громадян), здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти. ТОВ "Скайтек" розташоване в зоні діяльності Вінницької митниці. Отже, відповідно до вимог даної правової норми, митне оформлення транспортних засобів, з наданням всіх необхідних документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України має здійснюватись Вінницькою митницею.

Статтею 92 МКУ встановлено, що якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні У країни подаються транспортні, комерційні ти інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України для доставлення під митним контролем до митниці призначення.

Основним документом, без якого неможливо провести митне оформлення є вантажна митна декларація.

В момент перетину митного кордону в пунктах пропуску на митну територію України митне оформлення транспортних засобів не проводилось. Позивачем вантажна митна декларація в пунктах пропуску на митну територію України не надавалась Вантажні митні декларації позивачем подано відповідно до вимог ч. З ст.71 МКУ в місці здійснення митного оформлення - Вінницькій митниці. Тобто, в розумінні вимог митного законодавства України, момент переміщення транспортних засобів, ідо ввезені резидентом - юридичною особою - ТОВ "Скайтек" через митний кордон України збігається з моментом подачі Вінницькій митниці (в зоні діяльності якої розташований резидент) вантажної митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Тобто, датою переміщення транспортних засобів через митний кордон України є дата подачі ВМД - (п.23 ст.1 МКУ) а не дата перетину митного кордону в пункті пропуску.

Тобто, в розумінні вимог митного законодавства України, момент переміщення транспортних засобів" ще ввезені резидентом - юридичною особою - ТОВ "Скайтек" через митний кордон України збігається і моментом подачі Вінницькій митниці (в зоні діяльності якої розташований резидент) ватажної митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Таким чином, датою переміщення транспортних засобів через митний кордон України є дата подачі ВМД - 12.01.06 року (п.23 ст.1 МКУ) а не дата перетину митного кордону в пункті пропуску.

Таким чином, в будь-якому випадку, незалежно від того, які нормативні документи використовувати при визначенні дати виготовлення автомобілів, на момент переміщення їх через митний кордон України пройшло більше 8 років, а тому вони не підлягають пропуску на митну територію України, а тому дії митниці по відмові у проведенні митного оформлення автомобілів є правомірними, а постанова суду першої інстанції незаконна.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення, посилається на п 1.8 наказу ДМСУ № 1118 від 17.11.05 "Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України" ( далі Наказ), не враховуючи тою що пі та п.2 зазначеного Наказу, якими затверджуються Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України та скасовується наказ ДМСУ № 664 від 12.10.01, відповідно до п.11 Наказу набувають чинності через 80 днів з дня його офіційного опублікування. Наказ опубліковано у № 48 видання "Офіційний вісник України" від 14.12.05. Картки відмови у проведенні митного оформлення видані позивачу 12.01.06, тобто на момент виникнення спірних правовідносин Наказ ДМСУ № 1118 від 17.11.05 ще не був чинним, а тому посилання на нього суду є незаконним.

Суд апеляційної інстанції безпідставно посилається на наказ ДМСУ № 664 від 12.10.01 "Про затвердження Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення окремих транспортних засобів, що ввозяться громадянами на митну територію України" (далі Порядок). Як вбачається з

назви нормативного документу, він встановлює правила митного оформлення ТЗ, які ввозяться на митну територію України саме громадянами. Відмінність проведення митного оформлення ТЗ, ввезених громадянами та юридичними особами полягає в тому, що відповідно до п.2. і Порядку - митне оформлення ТЗ, що ввозяться в Україну відповідно до цього Порядку, проводиться зі сплатою всіх передбачених митних га інших обов'язкових платежів у пунктах пропуску через митний кордон України безпосередньо при ввезенні цих ТІ. Відповідно до ч. 3 ст.71 МКУ, митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами ( крім громадян), здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти.

Знак року виготовлення автомобіля ФОРД згідно стандартів ISO 3779-1983 знаходиться на 11 позиції VIN-коду, а на 12 - місяць випуску (витяг з основних положень Стандарта ISO 3779-1983 міститься в матеріалах справи).

Згідно 11 позиції VIN-коду автомобіля Форд, кузов № WFOLXXGBVLVU92960 - V, рік виготовлення - 1997, згідно 12 позиції -літера U - місяць виготовлення - лютий, тобто календарна дата виготовлення ТЗ — лютий 1997 року.

Крім того, у спеціальній 32 графі техпаспорта зазначено дату першої реєстрації ТЗ - 06.03 97.

Таким чином, на момент перетину митного кордону України згідно відміток Галицької митниці 28.12.05, та на момент подання ВМД -12.01.06 з дати виготовлення автомобіля Форд пройшло більше 8 років.

В 10-тій позиції VIN-коду автомобіля Фольксваген кузов № WV1ZZZ70ZVH141696 значиться літера V - що відповідає 1997 модельному року виготовлення ТЗ.

Датою першої реєстрації зазначено у техпаспорті на автомобіль є 12.05.97, таким чином на момент перетину митного кордону України згідно відміток Галицької митниці - 28.12.05 та подання ВМД - 12.01.06 з дати виготовлення автомобіля Фольксваген пройшло більше 8 років

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права і відповідно до ст. 229 КАС України ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 210, 221, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Вінницької митниці задовольнити.

Постанову господарського суду Вінницької області від 16 листопада 2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 06 березня 2007 року скасувати.

У позові товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек" ЛТД до Вінницької митниці про визнання протиправними дій та скасування карток відмови у митному оформленні товарів відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно