Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддів Васильченко Н.В., Гончар Л.Я., Сіроша М.В., Харченка В.В., Шкляр Л.Т.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Запорізької області від 11 січня 2007 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 29 березня 2007 року у справі за позовом прокурора м. Мелітополь в інтересах держави в особі Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Литво" про стягнення штрафних санкцій,-

У листопаді 2006 року прокурор м. Мелітополь в інтересах держави в особі Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Литво" про стягнення штрафних санкцій.

Постановою господарського суду Запорізької області від 11 січня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 29 березня 2007 року, в задоволенні позовних вимог прокурора м. Мелітополь в інтересах держави в особі Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено.

Приймаючи рішення суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач подавав звіти Ф 3-ПН із зазначенням вакантних посад для працевлаштування інвалідів, надстав листи з проханням направити інвалідів на підприємство до центральних органів виконавчої влади з питань праці та соціальної політики; органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів не направляли інвалідів для працевлаштування; направленому центром затятості одному інваліду було відмовлено, але на підставі невідповідності вимогам щодо працевлаштування його на підприємстві по причині фізичних навантажень, які передбачені посадовою інструкцією гардеробника цеха чугунного лиття та на підставі пред’явлених інвалідом документів. Крім того, виходячи з вище перерахованого, відповідачем здійснювались заходи, щодо недопущення господарського правопорушення.

На судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якій ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись статтею - 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відхилити, а постанову господарського суду Запорізької області від 11 січня 2007 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 29 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.