Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. І.,

Мироненка О. В.,

Штульмана І. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області про визнання неправомірними дії по відмові у нарахуванні пенсії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2008 року, -

У липні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до УПФ України в м. Костянтинівці, в якому з урахуванням уточнень просив скасувати рішення відповідача відносно невиплати матеріальної шкоди, стягнути на його користь матеріальну шкоду в розмірі 1987,23 грн., а також моральну шкоду в розмірі 2500 грн.

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 жовтня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2008 року постанова суду першої інстанції скасована, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії УПФ України в м. Костянтинівці по відмові у доплаті недотриманої пенсії та стягнуто на користь ОСОБА_1. 454,60 грн. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2008 року УПФ України в м. Костянтинівці ставить питання про скасування оскаржуваної постанови в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", який діяв на момент звернення позивача, основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка. Підтвердження наявності трудового стажу за відсутності трудової книжки встановлюється Кабінетом Міністрів України. В даному випадку у позивача на момент звернення була трудова книжка, в якій був відповідний запис про його роботу на шахті помічником комбайнера. Ця посада входить до списку професій з тяжкими умовами праці, тому були усі підстави для зарахування вказаного періоду роботи позивача у шахті. Факт праці позивача протягом повного робочого дня не викликав ніяких сумнівів, але тільки у липні 2006 року позивачу була перерахована пенсія.

Апеляційний суд вірно відзначив, що в зв'язку прийняттям з 01.01.2004 року нового Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) відповідачем було донараховано пенсію з 01.01.2004 року до призначення перерахованої пенсії, а на користь позивача треба стягнути недоплачену пенсію з травня 2002 по грудень 2003 року, виходячи з розміру -22,73 грн. щомісячно, що складає - 454,60 грн.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області відхилити, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.