Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Чумаченко Т.А.

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1до опікунської ради управління освіти виконкому Кіровоградської міської ради на неправомірні дії посадових осіб за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2004 року,-

У вересні 2003 року заявник звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії службових осіб опікунської ради управління освіти виконкому Кіровоградської міської ради. Свої вимоги обґрунтував тим, що він неодноразово звертався до органу опіки та піклування управління освіти Кіровоградської міської ради стосовно протидії з боку ОСОБА_2у його спілкуванні з дітьми. Проте опікунська рада не проводила перевірки його заяв та скарг на дії ОСОБА_2. та її недостатню увагу розвитку дітей опікунська рада з усіх питань пропонувала звертатися до суду. Просить визнати дії службових осіб опікунської ради неправомірними, зобов'язати службових осіб провести перевірку санітарно-гігієнічних умов перебування дітей у ОСОБА_2. та перевірити відповідність мовного розвитку дітей їх віку на підставі медичних норм, доручивши провести дане дослідження психологу дитячого відділення обласної психіатричної лікарні.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 грудня 2003 року в в задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, заявник звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2004 року апеляційну скаргу заявника відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, заявник звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який своїм листом від 12 жовтня 2005 року на підставі п.10 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , направив її для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що ОСОБА_1. неодноразово звертався до органу опіки та піклування управління освіти Кіровоградської міської ради стосовно протидії з боку ОСОБА_2у його спілкуванні з дітьми. Проте опікунська рада не проводила перевірки його заяв та скарг на дії ОСОБА_2. та її недостатню увагу розвитку дітей опікунська рада з усіх питань пропонувала звертатися до суду. Просить визнати дії службових осіб опікунської ради неправомірними, зобов'язати службових осіб провести перевірку санітарно-гігієнічних умов перебування дітей у ОСОБА_2. та перевірити відповідність мовного розвитку дітей їх віку на підставі медичних норм, доручивши провести дане дослідження психологу дитячого відділення обласної психіатричної лікарні.

Судом встановлено, що відповідачем надавалися відповіді на всі звернення заявника.

Відповідно до р.4 "Повноваження опікунської ради" до повноважень опікунської ради не відноситься перевірка мовного розвитку дітей, про що неодноразово пояснювалося заявникові працівниками органу опіки та піклування.

Відповідно до п.1.7 Правил опіки і піклування працівниками органу опіки і піклування було проведено роботу по вирішенню ситуації, яка склалася у родині заявника стосовно неповнолітніх ОСОБА_3та ОСОБА_4., а саме: методистом управління освіти ОСОБА_520.01.2003 року було проведено обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1про що складено відповідний акт. ОСОБА_2. відмовила працівникам опікунської ради у обстеженні житлово-побутових умов, тому у її помешканні або у помешканні її матері не проводилося дане обстеження. На засіданнях опікунської ради 21.01.2003 р. та 04.02.2003 р. розглядалися та вирішувалися питання визначення порядку зустрічей ОСОБА_1. з неповнолітніми дочками ОСОБА_4та ОСОБА_3.

Згідно Положення про опікунську раду при виконавчому комітету Кіровоградської міської ради, затвердженого рішенням виконкому Кіровоградської міської ради від 30.07.2003 р. №735, опікунська рада має тільки дорадчі функції. Рекомендації або точка зору більшості членів опік5шської ради, присутніх на засіданні, чітко формулюються у протоколі та у письмовій формі надаються на розгляд та остаточне рішення виконкому міської ради або в районні суди м. Кіровограда.

Відповідно до ст. 128 КпШС України (який діяв на час звернення до суду), опіка і піклування встановлюється для виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин лишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей. Безпосереднє ведення справ по опіці і піклуванню покладається на відповідні відділи і управління місцевих державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад, у тому числі щодо осіб, які не досягли 18 років.

Рішенням суду Ленінського району м. Кіровограда від 01 квітня 2003 року визначений порядок участі у вихованні дітей і спілкуванні з ними батька - заявника по справі, який проживає окремо від них. Вказане рішення набуло чинності.

З огляду на викладене, рішення суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону.

Доводи касаційної скарги висновку суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених ст. 237 КАС України.