Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Нечитайло О.М.

Голубєвої Г.К.

Маринчак Н.Є.

Рибченко А.О.

секретар судового засідання Патюк А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 09.09.08р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційні скарги Ленінської МДПІ у м. Луганську на постанову господарського суду Луганської області від 19.07.2007 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2007

у справі №10/272ад (22-а-2757/07)

за позовом МПП ВТКФ "Приват-Комерс"

до 1.Ленінської МДПІ у м. Луганську

2.Головного управління Державного казначейства України у Луганської області

про стягнення з державного бюджету бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 927573 грн.

МПП "Виробнича торгівельно-комерційна фірма "Приват-Коммерс" (далі - МПП "Приват-Коммерс") звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковим деклараціям за липень, серпень, вересень 2006 року у розмірі 927573 грн.

Постановою господарського суду Луганської області від 19.07.2007, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2007 у справі №10/272ад (22-а-2757/07), позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Ленінська МДПІ у м. Луганську звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що МПП "Приват-Коммерс" зареєстрований платником податку на додану вартість в Ленінській МДПІ, свідоцтво за № 17300720 про реєстрацію платника податку на додану вартість видано 17.04.2001.

16.08.2006 року позивач подав до Ленінської МДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2006 року. Разом з декларацією поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

За даними поданої декларації за липень 2006 року сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25) - 6965 грн., в тому числі на рахунок платника у банку (рядок 25.1.) - 6965 грн. Ця сума розрахована у рядку 4 Розрахунку бюджетного відшкодування.

18.09.2006 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2006 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

За даними поданої декларації за серпень 2006 року сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25) - 150818 грн., в тому числі на рахунок платника у банку (рядок 25.1.) - 150818 грн. Ця сума розрахована у рядку 4 розрахунку бюджетного відшкодування.

11.10.2006 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2006 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

За даними цієї декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25) - 776755 грн., в тому числі на рахунок платника у банку (рядок 25.1.) -776755 грн. Ця сума розрахована у рядку 4 розрахунку бюджетного відшкодування.

З 25.10.2006 р. до 31.10.2006 р. Ленінською МДПІ проведено перевірку, за результатами якої складено Довідку № 716/23-6/21799042 від 01.11.2006р. "Про результати позапланової виїзної перевірки МПП "Приват-Коммерс" з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень, серпень, вересень 2006 року".

Висновок перевірки - підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість: За липень 2006 року - 6965 грн. За серпень 2006 року - 5882 грн. За вересень 2006 року - 776755 грн.

Також в акті зазначено, що неможливо підтвердити залишок заборгованості за серпень 2006 року в зв'язку з неотриманням відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок. Остаточно сума відшкодування ПДВ з бюджету буде підтверджена після отримання інформаційних довідок та у разі необхідності, проведення зустрічних перевірок.

Згідно додатку №1 до довідки Довідку № 716/23-6/21799042 від 01.11.2006 р. "Про результати позапланової виїзної перевірки МПП "Приват-Коммерс" з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень, серпень, вересень 2006 року" підтверджено загальну суму податкового кредиту за липень, серпень, вересень 2006 року відповідно 6965 грн., 150818 грн., 776755 грн.".

На час розгляду справи відповідачем отримані інформаційні довідки на запити про проведення зустрічних перевірок.

В своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що судами не було застосовано до спірних правовідносинп.1.8 ст. 1, п.п. 7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону про ПДВ , п. 19 ст. 2, ст. 9 Бюджетного кодексу України, не було досліджено наявності надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету.

Проте с такими висновками скаржника погодитися не можна з огляду на таке.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону "Про податок на додану вартість" бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування були тільки дані податкової декларації за звітний період. Зазначений Закон не передбачав надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставив отримання бюджетного відшкодування платником податків у залежність від податкового обліку (стану) інших осіб та фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Формування від'ємного значення суми стосується тільки окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків із бюджетом третіх осіб.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обор оту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону від 28 грудня 1994 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету. Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну. У разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату ПДВ.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що суди дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Ленінської МДПІ у м. Луганську задоволенню не підлягає, а постанова господарського суду Луганської області від 19.07.2007 та ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2007 у справі №10/272ад (22-а-2757/07) – залишаються без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Ленінської МДПІ у м. Луганську залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Луганської області від 19.07.2007 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2007 у справі №10/272ад (22-а-2757/07) – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.