к-5437/07 Про визнання незаконною відмови щодо перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок пенсії - 09.09.2008 Прийняття

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутич Київської області про визнання дій незаконними за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2007 року,-

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі про визнання незаконною відмови щодо перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок пенсії. Зазначила, що вона перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Славутичі і з 25 листопада 1998 року отримує пенсію за віком, після якої продовжувала працювати та звільнилась 15 грудня 2004 року. У квітні 2006 року вона звернулась із заявою до відповідача про перерахунок пенсії на підставі п.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який незаконно відмовив в проведенні перерахунку пенсії, чим порушив її законні права.

Постановою Славутицького міського суду Київської області від 21 листопада 2006 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеної вище постанови.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2007 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, постанова суду першої інстанції скасована, в задоволенні позову Ладижевої Л.П. відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, постанову суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Славутичі і з 25 листопада 1998 року їй призначена пенсія за віком, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . Після призначення пенсії позивачка продовжувала працювати до 15 грудня 2004 року. З 1 січня 2004 року проведено перерахунок її пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

У квітні 2006 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі п.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і просила провести перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Відповідач в задоволенні заяви відмовив, зазначивши, що після призначення (перерахунку) пенсії позивачка відпрацювала менше двох років.

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного Фонду України, який надійшов до відповідача 27 березня 2006 року, було надано огляд запитань та відповідей з питань застосування ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким передбачено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення (перерахунку) пенсії, незалежно від тривалості страхового стажу, яким і керувалися в своїй роботі працівники управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області.

Спільним листом Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області та Міністерства праці України і Пенсійного фонду України було відкликано раніше наданий огляд запитань та відповідей з питань застосування ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зазначено, що з дати офіційного надходження листа не можуть проводитись перерахунки пенсій за ст. 42, що мають менше 2 років страхового стажу після 01 січня 2004 року.

Відповідно до роз"яснень Міністерства юстиції України щодо виникнення права на перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особа, яка на момент призначення пенсії не працювала (або була звільнена з дати призначення пенсії), а згодом працевлаштувалась і відпрацювала два роки, то така особа буде мати право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У листі Пенсійного Фонду України зазначено, що при проведенні перерахунків пенсій відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" слід керуватися листами Міністерства юстиції України з урахуванням того, що особа матиме право на перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст. 42 Закону за умови, якщо така особа відпрацювала не менше як два роки після призначення (перерахунку пенсії), а у разі якщо документи, подані заявниками до органів Пенсійного фонду України для проведення перерахунку пенсій згідно до ч.4 ст.42 Закону не відповідають умовам, зазначеним вище, а також по них не здійснено перерахунок пенси, такі документи підлягають поверненню заявникам.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідач, відмовляючи в проведенні перерахунку пенсії керувався розпорядженнями Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області та Пенсійного фонду України і діяв в межах своїх повноважень відповідно до вищевказаного Положення.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що відповідачем правомірно відмовлено у задоволенні заяви про перерахунок пенсії, оскільки ОСОБА_1 пропрацювала менше як два роки після призначення перерахунку пенсії.

Розглядаючи справу суд в межах позовних вимог правильно застосував норми процесуального закону, дав вірну правову оцінку обставинам та вирішив питання про достовірність доказів у справі.

З огляду на викладене, судове рішення відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону.

Доводи касаційної скарги висновку суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.