Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого- судді: Бутенка В.І.

суддів: Лиски Т.О., Сороки М.О.,

Панченка О.І., Штульман І.В. (доповідач)

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду (далі -УПФ) України в Снігурівському районі Миколаївської області, третя особа: приватне сільськогосподарське підприємство (далі - ПСП) "Зоря", Снігурівського району, Миколаївської області, на рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Миколаївської області від 30 січня 2007 року,-

У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до УПФ України в Снігурівському районі Миколаївської області, просить визнати неправомірним рішення №18 від 22.08.2006р. про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що він з 29.05.1987р. по 31.12.1992р. працював в радгоспі "3оря" молотобійцем. З 01.01.1993р. по 26.09.2002р. працював ковалем на відділку №1 цього ж радгоспу, який в 1994 році було реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство (далі -КСП) "Зоря", в січні та грудні 2000 року - у сільськогосподарський виробничий кооператив (далі - СГВК) та ПСП, відповідно. ОСОБА_1 зазначає, що йому станом 05.08.2006р. виповнилося 50 років, він має понад 20 років загального трудового стажу роботи, з яких більше 10 років пільгового, який дає право на пільгову пенсію. Вважає, що відповідач, в порушення п."а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" неправомірно відмовив йому в призначенні пільгової пенсії. Позивач просить суд зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах.

Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17.11.2006р. позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення УПФ України в Снігурівському районі від 22.08.2006р. про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах стосовно ОСОБА_1 та зобов'язано відповідача призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах у відповідності до п."а" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 30.01.2007р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду Миколаївської області від 30.01.2007р., залишити в силі постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17.11.2006р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.06.2008р. касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р. №442 (442-92-п) , атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною 2 п.4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

З матеріалів справи вбачається і це правильно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач ОСОБА_1, на час досягнення 50-річчя мав понад 20 років загального трудового стажу, а саме: з 18.08.1977р. по 26.09.2002р., з них 09 років 08 місяців 25 днів позивач працював молотобійцем радгоспу "Зоря", Снігурівського району, Миколаївської області (з 29.05.87р. по 01.01.1993р.), а з 01.01.1993р. по 26.09.2002р., тобто 05 років 07 місяців і 02 дні, ковалем того ж радгоспу, який в жовтні 1994 року було реорганізовано в КСП, в січні 2000 року - в СГВК, а в грудні 2000 року - в ПСП.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком №1: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до списку №1 ковалі і молотобійці, зайняті в будь-якому виробництві, мають право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, якщо вони постійно зайняті на будь-яких ковальських роботах.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" позивач з урахуванням умов своєї праці має право на отримання пенсії на пільгових умовах при досягненні ним 50-річного віку.

Скасовуючи постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17.11.2006р. та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що атестація робочих місць молотобійця та коваля на яких працював позивач не проводилась, а тому у позивача ОСОБА_1 немає законних підстав для призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Однак, з таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується.

Відповідно до Списку №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10 та доповненого Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 23.07.1991р. №427 зазначені посади, які займав позивач ОСОБА_1 включені до Списку №1. Відповідно до вказаної постанови застосування Списків №1, 2 проводиться з урахуванням атестації робочих місць.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача права на отримання пільгової пенсії, оскільки неможливо ставити в залежність не проведення через відсутність коштів атестації робочих місць молотобійця та коваля згаданих радгоспу, КСП, СГВК та ПСП "Зоря" і не підтвердження у зв'язку з цим трудового стажу на призначення пільгової пенсії позивачу. Законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, прийняв рішення у межах наданих законом повноважень, ним правильно встановлено фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, вказані докази, які були досліджені в судовому засіданні і якими підтверджені обставини на обгрунтування в задоволенні судом позовних вимог.

Виходячи з викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17.11.2006р. прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і скасована постановою апеляційного суду Миколаївської області від 30.01.2007р. помилково.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст.220, 222, 226, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову апеляційного суду Миколаївської області від 30 січня 2007 року - скасувати.

Постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17 листопада 2006 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.