Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів: Бутенка В.І., Лиски Т.О., Панченка О.І., Мироненка О.В., Штульмана І.В. (доповідач),-

провівши у касаційній інстанції попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Державного казначейства України про визнання дій незаконними та стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Євпаторійського міського суду Автономної Республіки (далі-АР) Крим від 02 лютого 2007 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 28 березня 2007 року, -

У червні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Генеральної прокуратури України про визнання дій незаконними та стягнення моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів прокуратури.

В позовній заяві ОСОБА_1 посилалася на те, що неодноразово зверталася до Генеральної прокуратури України зі скаргами на дії посадових осіб прокуратури АР Крим, Сакської міжрайонної прокуратури, однак Генеральна прокуратура України пересилала її скарги на розгляд тих осіб, чиї дії вона оскаржувала. Позивач зазначала, що відповідач порушував ст. 15 Закону України "Про прокуратуру", згідно якої Генеральний прокурор направляє роботу органів прокуратури та здійснює контроль за їх діяльністю. Просила суд визнати незаконними дії відповідача по не розгляду скарг від 29.10.2004р., 13.01.2005р., 09.03.2005р. та стягнути на її користь 20000грн. у відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Євпаторійського міського суду АР Крим від 02.02.2007р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 28.03.2007р., провадження по справі за позовом ОСОБА_1 закрито у зв'язку зі смертю позивача ОСОБА_1.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, зазначає, що він є спадкоємцем позивачки, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу Євпаторійського міського суду АР Крим від 02.02.2007р. та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 28.03.2007р., справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.07.2008р. по касаційній скарзі відкрито касаційне провадження.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були доведені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого Євпаторійським відділом реєстрації актів цивільного стану, що міститься в матеріалах справи, позивач ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 157 КАС України провадження у справі закривається у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

За правилами ч.3 ст. 1230 ЦК України до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах виходив з того, що оскільки померла фізична особа, яка була позивачем у справі, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва, провадження у справі підлягає закриттю. З таким висновком правильно погодився і суд апеляційної інстанції, зазначивши, що питання щодо присудження моральної шкоди за життя позивача на її користь судом позитивно вирішено не було, а тому до ОСОБА_2 право на відшкодування моральної шкоди не переходить.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2007 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 28 березня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.