Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Панченка О.Н., Бутенка В.І., Панченка О.І., Сороки М.О., Штульмана І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за касаційними скаргами Управління Державного казначейства у Волинській області та Управління Служби безпеки України у Волинській області на ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 08 червня 2004 року й ухвалу апеляційного суду Волинської області від 18 серпня 2004 року та касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Волинської області від 18 серпня 2004 року у справі за заявою ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями органів досудового слідства за рахунок коштів державного бюджету, -

У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, за рахунок коштів державного бюдже­ту.

В обґрунтування заяви вказував, що 11 травня 2002 року старшим слідчим з ОВС СВУ СБУ у Волинській області Можайком І.О. відносно нього була порушена кримінальна спра­ва за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 201 КК України, а 30 жовтня 2002 року - за ч.3 ст. 212 КК України, які були об'єднані в одне провадження з кримінальною справою про обвинувачення за тими ж статтями КК України (2341-14) ОСОБА_2.

В ході проведення досудового слідства по даній справі 5 листопада 2002 року була внесена постанова при притягнення його в яко­сті обвинуваченого за вказаними статтями КК України (2341-14) , винесено поста­нову про оголошення його в розшук та зупинено провадження у справі.

14 березня 2003 року йому було пред'явлено обвинувачен­ня та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Постановою Ратнівського районного суду від 23 червня 2003 року, яка ухвалою судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області від 5 серпня 2003 року була залишена без змін, кримінальну справу було направлено для проведення додаткового розслідування. Вказана справа була прийнята до провадження слідства після надходження її з Верховного Суду України 18 листопада 2003 року, а 23 лютого 2004 року винесено постанову про закриття кримінальної справи через недоведеність участі обвинуваче­ного у скоєнні злочинів та скасовано обраний відносно нього за­побіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

У зв'язку з цим ОСОБА_1 просив суд відповідно до вимог Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними ді­ями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" від 1 грудня 1994 року та ст. 1176 ЦК України стягнути на його користь компенсацію за заподіяну моральну шкоду, завдану незаконними діями органів досудового слідства СВ УСБУ України у Волинській області у розмірі 200 000 грн.

Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 08 червня 2004 року частково задоволено вимоги заявника та стягнуто на його користь 25 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 18 серпня 2004 року частково задоволено апеляційні скарги Управління Державного казначейства України у Волинській області і Управління служби безпеки України у Волинській області та змінено ухвалу суду першої інстанції, зменшивши суму відшкодування до 10 000,00 грн.

Не погоджуючись із постановленими по справі судовими рішеннями, сторони по справі звернулися до Верховного Суду України з касаційними скаргами в порядку визначеному ЦПК України 1963 (1501-06) року в яких, посилаючись на порушення норм матеріального права, просили, зокрема, Управління Державного казначейства та Управління Служби безпеки України у Волинській області - постановлені по справі судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, ОСОБА_1 - ухвалу апеляційного суду Волинської області від 18 серпня 2004 року - скасувати та залишити ухвалу Ратнівського районного суду від 08 червня 2004 року без змін.

Листом Верховного Суду України від 03.10.2005 р. на підставі п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) зазначені касаційні скарги зі справою було передано до Вищого адміністративного суду України для вирішення в порядку касаційного провадження.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність закриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Ухвалами судді Вищого адміністративного суду України від 13 серпня 2007 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Управління Державного казначейства у Волинській області, Управління Служби безпеки України у Волинській області та касаційною скаргою ОСОБА_1.

Втім, дана справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 2 статті 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з частиною 2 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Порядок та підстави відшкодування фізичній особі шкоди, заподіяної незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, регулюються нормами Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР (266/94-ВР) та Цивільного кодексу України (435-15) .

Зважаючи на те, що справа підлягає касаційному перегляду в порядку визначеному цивільним процесуальним законодавством, касаційне провадження, відкрите ухвалами Вищого адміністративного суду України від 13 серпня 2007 року підлягає закриттю, а справа - направленню за належністю до Верховного Суду України.

Керуючись статтями 20, 157, 210, 222, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Закрити касаційне провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями органів досудового слідства за рахунок коштів державного бюджету, а справу направити за належністю до Верховного Суду України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статтями 235- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.