Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Гордійчук М.П.

Нечитайла О.М.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судових засідань: Остапенко Д.О.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2006 року

та постанову Господарського суду Львівської області від 15.08.2006 року

у справі № 5/1025-20/123А

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Стрийське автотранспортне підприємство № 24658"

до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В травні 2006 року ВАТ "Стрийське АТП № 24658" звернулася до господарського суду Львівської області з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Стрийському районі Львівської області № 0000321702/0 від 15.05.2006 року, яким позивачу нараховані штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів у сумі 14846,46 грн.

Постановою Господарського суду Львівської області від 15.08.2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2006 року, позов задоволено: скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення та стягнуто з відповідача на користь позивача 3,40 грн. витрат на сплату судового збору.

Рішення судів попередніх інстанцій, зокрема, мотивовані тим, що вимоги відповідача щодо сплати штрафу у розмірі 14846,46 грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів за період з 14.01.2003 року по 13.10.2003 року, за своєю правовою природою, відповідно до закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , є конкурсними вимогами та повинні були заявлятись ДПІ у Стрийському районі Львівської області у межах 30 днів з дня опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Проте відповідачем цього зроблено не було, а тому його вимоги на підставі ч. 2 ст. 14 зазначеного Закону вважаються погашеними.

В касаційній скарзі ДПІ у Стрийському районі Львівської області просить скасувати постанову Господарського суду Львівської області від 15.08.2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2006 року й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому зазначає, що жодного виконавчого документу (вимоги) щодо нарахування штрафної санкції, який дав би право на кредиторську вимогу, на час затвердження реєстру кредиторських вимог не існувало, що не дало змоги податковому органу заявити штрафну санкцію, якої не існувало, в кредиторські вимоги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Стрийському районі Львівської області проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року, по податку на прибуток за період з 01 квітня 2004 року по 31 грудня 2005 року та строків погашення узгодженого податкового зобов'язання за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року, якою встановлено порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 та пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами!" (із внесеними змінами та доповненнями) (надалі – Закон України № 2181-ІІІ (2181-14) ), зокрема, встановлено несвоєчасну сплату податку з власників транспортних засобів.

За результатами перевірки складено акт від 26 квітня 2006 року № 45/23-1/03117694.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Стрийському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 травня 2006 року № 0000321702/0, яким згідно пп. 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України № 2181-ІІІ за затримку на 227 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів у сумі 29692,92 грн. зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 50% - 14846,46 грн.

Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.05.2006 року № 0000321702/0, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що донарахований спірним податковим повідомленням-рішенням штраф не був заявлений відповідачем у справі про банкрутство № 6/291-4/227, а тому, в силу ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги ДПІ у Стрийському районі у сумі 14846,46 грн. вважаються погашеними.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій не ставили під сумнів факту несвоєчасної сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів.

Однак судова колегія вважає, що такий висновок зроблено судами передчасно та без повного встановлення обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судами попередніх інстанцій без об’єктивного встановлення залишилися обставини справи стосовно порядку, призначення платежу та черговості погашення позивачем податкових зобов’язань, та як наслідок, і без належної правової оцінки.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжних доручень позивача, датованих січнем та лютим місяцем 2003 року, останнім здійснювалося погашення податку з власників транспортних засобів за листопад та грудень 2002 року. В той же час, відповідно до розрахунку штрафних санкцій контролюючим органом зарахування здійснених платежів зараховувалося у рахунок погашення зобов’язань за липень 2002 року (відповідно до поданого позивачем розрахунку № 38040 від 15.07.2002 року). Окрім того, в матеріалах справи містяться не всі докази, які свідчать про сплату позивачем податку з транспортних засобів за спірний період, та на підставі яких можна встановлювати питання своєчасності або несвоєчасності сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання.

Без витребування таких платіжних доручень та дослідження призначення платежу, зазначеному позивачем у цих платіжних дорученнях, зокрема, періодів, за які проводилася сплата податку, достовірно встановити факт порушення ВАТ "Стрийське АТП № 24658" граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання видається неможливим.

А відтак, неможливо вирішувати і питання про правомірність прийняття податковою інспекцією оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000321702/0 від 15.05.2006 року, яким позивачу нараховані штрафні санкції.

Отже, висновки судів попередніх інстанцій зроблені без належного встановлення всіх суттєвих обставин справи та без врахування наведених фактів, що є порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

З огляду на неповне встановлення у справі обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, що з врахуванням меж повноважень, визначених ст. 220 КАС України, не може бути усунено судом касаційної інстанції, постановлені у справі судові рішення відповідно до ст. 227 КАС України підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, всебічно, повно й об’єктивно встановити обставини справи та в залежності від встановленого і у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2006 року та постанову Господарського суду Львівської області від 15.08.2006 року у справі № 5/1025-20/123А скасувати.

Справу 5/1025-20/123А направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.