Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Гордійчук М.П.

Нечитайла О.М.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судових засідань: Остапенко Д.О.,

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний радіозавод"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2006 року

у справі № А 37/111

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний радіозавод"

до Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, -

У квітні 2006 року Відкрите акціонерне товариство "Південний радіозавод" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення Жовтоводської ОДПІ № 0000022400/2 від 13.01.2006 року.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2006 року позов задоволено частково: визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтоводської ОДПІ № 0000022400/2 від 13.01.2006 року по сплаті штрафних санкцій на суму 12747,20 грн.; в решті позову провадження по справі закрито.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2006 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтоводської ОДПІ № 0000022400/2 від 13.01.2006 року в частині сплати штрафних санкцій на суму 132,00 грн. В частині визнання що підлягає до сплати штраф в розмірі 70,20 грн. провадження у справі закрито. В решті позову відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що податковою інспекцією своєчасно розглянуто звернення позивача про надання згоди на відчуження активі, що перебувають у податковій заставі.

В касаційній скарзі ВАТ "Південний радіозавод" просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2006 року та залишити без змін постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2006 року. Вважає, що судом неповно з’ясовано обставини справи, оскільки операція з продажу активів ВАТ "Південний радіозавод" згідно запиту від 11.05.2005 року за вих. № 69-534 по реалізації термопластавтомату та станка універсально-фрезерного була узгоджена з податковою інспекцією, а тому останньою неправомірно застосовано штрафні санкції до позивача.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що на підставі акту перевірки від 19.08.2005 року № 2/24 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000022400/2 від 13.01.2006 року, яким позивачу нараховано штрафні санкції у сумі 12817,40 грн. у зв’язку з відчуженням позивачем майна, яке знаходиться в податковій заставі, без згоди відповідача.

Активами, на які нараховані штрафні санкції у зв'язку з їх реалізацією без згоди Жовтоводської ОДПІ, є термопластавтомат (9360,00 грн.), шафа платтяна (84,00 грн.), стелажі (3 шт. по ціні 20,00 грн.); стіл з тумбою (29,00 грн.), тумба станочника (2 шт. по ціні 70,20 грн.); станок універсально-фрезерний (2904,00 грн.); шкафа металева (4 шт. по ціні 60,00 грн.).

Відповідно до листа за вих. № 39-33-162 від 11.02.2005 року позивач просив згоди у відповідача на реалізацію: арматури світильників електричних (в кількості 2 шт. за ціною 3,84 грн.); столу металевого (в кількості 1 шт. за ціною 34,80 грн.); стелажу (в кількості 1 шт. за ціною 24,00 грн.); тумби станочника (в кількості 1 шт. за ціною 50,04 грн.). Всього на загальну суму 116,52 грн.

Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, 23.02.2005 року в межах передбаченого законодавством десятиденного строку відповідач своїм листом № 1689-10/24 повідомив позивача про заборону здійснення реалізації майна.

Таким чином, позивачем дійсно не було отримано згоди податкового органу на реалізацію активів, що перебувають у податковій заставі відповідно до звернення від 11.02.2005 року.

В цій частині висновки суду апеляційної інстанції відповідають обставинам справи.

Що ж стосується звернення позивача від 11.05.2005 року № 69-354 про надання дозволу на реалізацію: термопластавтомату (в кількості 1 шт. за ціною 9360,00 грн.) та станка універсально-фрезерного (в кількості 1 шт. за ціною 2420,00 грн.), то судовою колегією приймається до уваги наступне.

Порядок узгодження операцій з активами платника податків регулюється п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників в перед бюджетами та державними цільовими фондами", яким передбачено, що для вирішення цього питання керівник податкового органу призначає з числа службових осіб такого податкового органу податкового керуючого. Для узгодження окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди платник надає податковому керуючому запит, в якому роз'яснюється зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення. Податковий керуючий має право видати припис про заборону здійснення такої операції, у разі коли за його висновками цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий борг. Зазначений припис має бути затверджений керівником відповідного податкового органу. У разі коли припис не видається протягом десяти робочих днів з моменту надходження зазначеного запиту, операція вважається узгодженою.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 23.05.2005 року за № 3776-10/24 відповідачем було надано згоду позивачу на реалізацію обладнання в рахунок погашення податкового боргу за умови проведення експертної оцінки станка універсально-фрезерного та термопластавтомату.

Без проведення експертної оцінки термопластавтомат та станок були відчужені позивачем за ціною 9360,00 грн. та 2904,00 грн. відповідно, що було розцінено відповідачем як реалізація активів, які перебувають у податковій заставі, без згоди податкового органу.

Разом з тим колегією суддів отримання позивачем відповіді від податкової інспекції про можливість реалізації обладнання за умови проведення експертної оцінки розцінюється як отримання позивачем згоди податкового органу на реалізацію активів, що перебувають у податковій заставі.

Непроведення експертної оцінки відчужуваного майна не впливає на зазначений факт, оскільки чинним законодавством не передбачено право податкового органу вимагати проведення такої оцінки.

Навпаки, відповідно до пп. 10.2.3 п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників в перед бюджетами та державними цільовими фондами" право приймати рішення про проведення експертної оцінки заставлених активів надано виключно платнику податків.

Окрім того, в Порядку про призначення, звільнення та компетенцію податкового керуючого, затвердженого наказом ДПА України від 02.08.2001 року № 312 (z0736-01) , ані у функціях, ані у правах податкового керуючого не обумовлено можливості та права податкового керуючого призначати експертну оцінку для надання згоди на реалізацію активів, що перебувають у податковій заставі.

За таких обставин судова колегія, переглядаючи рішення судів в межах касаційної скарги, погоджується з доводами ВАТ "Південний радіозавод", що операція по відчуженню термопластавтомату та станка універсально-фрезерного, які знаходились в податковій заставі, є узгодженою з податковим органом. Відповідно, нарахування штрафних санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням у сумі 12264,00 грн. є неправомірним і в цій частині податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню недійсним.

Судова колегія погоджується також з висновками судів попередніх інстанцій, що реалізація шафи платтяної та стелажів на загальну суму 132,00 грн. не підлягає узгодженню з податковим органом, оскільки зазначені товари є малоцінними та швидкозношувальними предметами. В цій частині оскаржуване податкове повідомлення-рішення також підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст. 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Отже, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції – відповідній зміні з врахуванням обсягу задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний радіозавод" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2006 року у справі № А37/111 скасувати.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2006 року змінити, виклавши резолютивну частину постанови у наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтоводської ОДПІ № 0000022400/2 від 13.01.2006 року в частині застосування до ВАТ "Південний радіозавод" штрафних санкцій у суму 12396,00 грн.

В частині визнання що підлягає до сплати штраф в розмірі 70,20 грн. провадження у справі закрити.

В решті позову відмовити.

Справу № А37/111 повернути до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.