К-20090/07 Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ про податкові зобов'язання з податку на додану вартість - 26.08.2008 Прийняття

ДП ДАК "Хліб України" "Гребінківський елеватор" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ №0000032301/0 від 28.02.2006, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 578 580, 81 грн., в т.ч. основний платіж -385 720, 54 грн. та штрафна (фінансова) санкція -192 860, 27 грн.

Постановою господарського суду Полтавської області від 10.05.2007 по справі №3/244 вимоги позивача задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ №0000032301/0 від 28.02.2006 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2007 у справі № 22-а-1101/07 скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду другої інстанції, ДП ДАК "Хліб України" "Гребінківський елеватор" оскаржило його в касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати постанову суду другої інстанції та залишити в силі рішення господарського суду Полтавської області від 10.05.2007.

Касаційна скарга вмотивована тим, що апеляційним судом при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що підставою для прийняття Лубенською ОДПІ спірного податкового повідомлення-рішення №0000032301/0 від 28.02.2006р. в загальній сумі 578 580, 81 грн., в т.ч. основний платіж-385 720, 54 грн. та штрафна (фінансова) санкція -192860,27грн. послужили матеріали виїзної позапланової документальної перевірки ( акт від 16.02.2006р.), на підставі яких перевіряючими констатовано порушення ДП "Гребінківський елеватор" ДАК "Хліб України" - пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами і доповненнями) в результаті безпідставного включення до податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2004 року суму 385720,54 грн. запис в книзі обліку придбання за №494 від 29.12. 2004р.), що привело до заниження податку на додану вартість за грудень 2004 року на 385 720,54 грн. (див. стор. 18 акту).

Оскарження в адміністративно-апеляційному порядку до змін в цифровому ряді донарахувань податку не привело.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції мотивував тим, що позивач діяв в межах закону та вірно включив до податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2004 року суму 385720, 54 грн.

Скасовуючи постанову суду місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції посилається на те, що позивач не мав підстав відносити до податкового кредиту в грудні 2004 року ПДВ в сумі 385720,54 грн., оскільки не відбулася жодна з перших подій, які передбачені пп. 7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Проте з такими висновками суду другої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач 24 липня 2003 року уклав з ТОВ "Лотуре" договір складського зберігання зерна №161, відповідно до якого ДП "Гребінківський елеватор" повинен прийняти на зберігання 8 844,51 тон пшениці м'якої 3 класу походженням Казахстан.

В подальшому (згідно листа ТОВ "Лотуре" від 17.10.03р. № 222 з посиланням на договір купівлі-продажу від 06.10.2003р. № 1629) проведено переоформлення цих 8844,51 тони збіжжя на державне підприємство "Укррезерв", з яким ДП "Гребінківський елеватор" уклало договір складського зберігання № 1647/417 від 10 жовтня 2003р.

13.10.2003р. ДП "Гребінківський елеватор" прийнято на зберігання зерно пшениці З класу в кількості 1873.0 т (приймальний акт № І форми Р-16) та 17.10.2003р. - в кількості 6971,51 т (приймальний акт № 2 форми Р-16).

За відповідними довіреностями ДП "Укррезерв" від 20 жовтня 2003року та від 6 листопада 2003 року було доручено отримати від ДП "Гребінківський елеватор" для ДП "Непоколівецький КХП" та ДП Дунаєвецький КХП" 6971,51 т та 1 873,0 т, відповідно. Фактично ж відвантажено пшениці 4 794,41 т, про що засвідчують ТТН та звіти про рух хлібопродуктів і тари на елеваторах і складах ф. №3хс-37 від 30.19.2003р.№80 та 20.11.2003р.№84.

Таким чином залишок пшениці ДП "Укррезерв" склав 4050,1 т.

Термін зберігання зерна, згідно з договором складського зберігання, закінчився 01.05.2004р. Зберігання зерна понад строк, встановлений вищевказаним договором можливе лише за взаємної домовленості сторін.

ДП "Укррезерв" не оплатило вартість зберігання, не продовжило терміну зберігання зерна, як і не вибрало збіжжя шляхом відвантаження в строк, обумовлений договором.

Згідно ч. 3 ст. 31 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 04.07.2002р. № 37-1V, поклажодавець зерна зобов'язаний забрати зерно у зернового складу після закінчення строку зберігання зерна. Зерновий склад зобов'язаний письмово за сім днів до закінчення строку зберігання зерна попередити поклажодавця зерна про закінчення строку зберігання зерна та запропонувати термін витребування зерна. Якщо поклажодавець зерна у запропонований зерновим складом термін не забрав зерно, зерновий склад має право продати його на конкурентних засадах. Кошти, одержані від продажу зерна, передаються поклажодавцю зерна за вирахуванням сум, належних зерновому складу, у тому числі його витрат щодо продажу зерна.

Дотримуючись приписів зазначеної норми пшениця в кількості 4024.910 т була продана через Полтавську регіональну біржу нерухомості 2 грудня 2004 року ПП Міжнародний торговий дім "Агрофорс" по ціні 575 грн. за 1 т., про що засвідчує протокол аукціону № 186 від 02.12.2004р. Придбана ПП МТД "Агро форс" пшениця 3 кл. (виробник - республіка Казахстан) в кількості 4024.910 т. була відвантажена за відповідними товарно-транспортними накладними на ЗАТ "Київмлин". Решта пшениці в 25,185 т була списана ДП "Гребінківський елеватор" з обліку як втрати в результаті зниження вологості, сміттєвих домішок та втрати при зберіганні (а.с.8).

Загальна вартість реалізованої через біржові торги пшениці склала: 4024.91 х 575.00 = 2314323,25 грн., в т.ч. ПДВ 385720 грн.

Виступаючи замовником торгів і продавцем чужого збіжжя, ДП "Гребінківський елеватор" виписав податкову накладну покупцю на біржі - ПП МТД "Агрофорс" на вартість придбаного зерна 2314323,25 грн., в т.ч. ПДВ 385720 грн. Отримавши від останнього оплату в зазначених розмірах, 16.12.2004р. ДП Требінківській елеватор" направив на адресу ДП "Укррезерв" звіт по факту зазначеної реалізації збіжжя відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 04.07.2002р. №37-ІУ, а 30.12.2004р. - кошти, отримані від реалізації пшениці в сумі 1889407,33 грн.(за мінусом понесених витрат) були перераховані на розрахунковий рахунок ДП "Укррезерв" платіжним дорученням №1070 (а.с.10).

Разом зі звітом позивач поставив до відому ДП "Укррезерв", що останній як власник збіжжя і фактичний продавець зобов'язаний виписати йому податкову накладну на суму 2314323,25 грн., в т.ч. ПДВ 385720 грн., оскільки операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання) не є об'єктом оподаткування ПДВ (пп.3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про ПДВ"), на що ДП "Укррезерв" відреагував відмовою з посиланням на те, що продане збіжжя є власністю Держкомрезерву.

Згідно абз.2 пп.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ "Про ПДВ", у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

З огляду на приписи вище відміченої норми та той факт, що ДП "Укррезерв" не виписав податкову накладну, позивач подав заяву до Гребінківського відділення Лубенської ОДПІ 29.12.2004р. №686 про дозвіл включити до податкового кредиту суму ПДВ 385 720, 00 грн., пославшись в ній на платіжне доручення №1070 від 27.12.2004р. як доказ перерахування ДП "Укррезерв" коштів в сумі 1 889 407,33 грн. (а.с.11).

І тільки та обставина, що при перевірці 16.02.2006р. вияснилось, що дата перерахування коштів ДП "Укррезерв" є 30.12.20044р., а не 27.12.2004р., як було зазначено в відміченому листі позивача і сума була повернута двічі ДП "Гребінківський елеватор", податковою розцінено, що сума в 385 720, 00 грн. неправомірно участувала в формуванні кредитної частини при заповненні податкової звітності з ПДВ позивачем за грудень 2004 року.

При цьому ДПС не було прийнято до уваги той факт, що ДП "Гребінківський елеватор" діяв як повірений в силу закону, відчужуючи майно, яке є власністю ДП "Укррезерв", про що було встановлено за рішенням господарського суду Полтавської області в справі №19/83-20/212, яке набрало законної сили.

В силу положень абз. 3 пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", отримання скарги щодо невидачі податкової накладної є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника ( в даному випадку - ДП "Укррезерв") для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Харківський апеляційний адміністративний суд при прийнятті постанови посилається на вимоги п. п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" в новій редакції, передбаченій Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2005р." (2285-15) та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005р. Нові вимоги передбачають подання скарги до податкових органів разом з податковою декларацією, тобто до 20 числа наступного за податковим періодом місяця.

Посилання Харківського апеляційного адміністративного суду на норму закону якого ще не було на час здійснення господарської операції та не взяття до уваги норм закону чинного на той час є прямим порушенням норм матеріального права.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що позивач, перерахувавши кошти по пл. дорученню №1070 від 30.12.2004р. та звернувшись до ДПС, діяв в межах діючого законодавства.

З огляду на зазначене, враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин, викладені обставини свідчать про те, що суд апеляційної інстанції не з’ясував всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, та не дослідив всіх доказів у їх сукупності всупереч приписам ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України та невірного застосування закону до одних правовідносин.

Протре, суд першої інстанції виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що касаційна скарга ДП ДАК "Хліб України" "Гребінківський елеватор" підлягає задоволенню, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2007 у справі № 22-а-1101/07- скасуванню, а рішення першої інстанції залишається в силі.