Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді - доповідача - Потапчука В.О.,

суддів - Димерлія О.О.

- Яковлєва Ю.В.

при секретарі - Мішиєвій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особиОСОБА_1 на постанову Господарського суду Одеської області від 08 вересня 2005 року по справі за адміністративним позовом Білгород - Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особиОСОБА_1 про стягнення штрафних санкції, -

У липні 2005 року Білгород - Дністровська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особиОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 6 322 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в результаті проведеної перевірки відповідача було виявлене порушення п.п. 1,2,4 ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та прийнято податкове повідомлення - рішення про нарахування штрафних санкції на відповідача яке було оскаржене в судовому порядку. За результатами перегляду податкового рішення в судовому порядку було підтверджено правомірність нарахування штрафних санкції.

Враховуючи той факт, що відповідачем на день звернення до суду штрафні санкції не сплачені позивач звернувся до суду з відповідною вимогою.

Постановою Господарського суду Одеської області від 08 вересня 2005 року адміністративний позов задоволений та суд постановив стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особиОСОБА_1, код 1750304391, який проживає за адресою: Одеська обл., м.АДРЕСА_1 заборгованість в сумі 6322 грн. до бюджету на р/р № 31117104500011, код платежу 23030100, одержувач ВДК в Б. - Дністровському районі, банк одержувача: Управління Державного казначейства в Одеській області, МФО 828011, через Б. - Дністровську ОДПІ.

Не погоджуючись з рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт зазначає, що вимога позивача про стягнення боргу не відповідає положенням п. 10.1 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" оскільки сума боргу стала податковою заборгованістю і підлягає стягненою в порядку встановленому цим законом. При цьому апелянт зазначає, що рішеннями судів предметом розгляду яких було зазначене податкове повідомлення - рішення про нарахування штрафних санкції, сума штрафних санкції не була визнана податковим боргом.

У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови суду та винесення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що позивачем проведена планова перевірка відповідача з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2003 року, за результатами якої 28 травня 2004 року складений акт № 1596/17-1/1750304391/1 яким встановлено, що у перевіряємому періоді відповідач надавав побутові послуги з ремонту ювелірних виробів, граверних робіт з оплатою за готівкові кошти без придбання відповідного патенту.

02 червня 2004 року позивачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000981702/0 яким до позивача на підставі п. 1 ст. 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" застосовані штрафні санкції.

Зазначене податкове повідомлення - рішення № 0000981702/0 оскаржене суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 у судовому прядку. Постановою Вищого Господарського Суду України від 17 лютого 2005 роки зазначене податкове повідомлення - рішення визнано недійсним в частині визначення суми штрафу 6322 грн. сумою податкового зобов'язання, в іншій частині в задоволені позовних вимог відмовлено.

Встановивши той факт, що відповідачем заборгованість не сплачена суд першої інстанції визнав позовні вимоги обґрунтованими.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Так відповідно до положень Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) та Постанови Кабінету Міністрів України № 576 від 27 квітня 1998 року (576-98-п) послуги надані відповідачем у зазначений в акті № 1596/17-1/1750304391/1 період підлягають патентуванню.

Податкове повідомлення - рішення № 0000981702/0, тобто штраф за здійснення підприємницької діяльності без придбання патенту, визначений позивачем на підставі п. 6 ст. 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та підлягає сплаті у п'ятиденний термін.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, оскілки штраф визначений відповідно до положень Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) не є податковим зобов'язанням відповідно до чого до спірних правовідносин не застосовуються положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" (2181-14) .

Тому судова колегія надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особиОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Одеської області від 08 вересня 2005 року по справі за адміністративним позовом Білгород - Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особиОСОБА_1 про стягнення штрафних санкції - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.