к-3807/07 Про визнання недійсним договору оренди землі - 21.08.2008 Прийняття

Головуючої – Васильченко Н.В., суддів – Чалого С.Я., Фадєєвої Н.М., Кравченко О.О., Костенка М.І., при секретарі – Турчин Д.О., за участі представника відповідача Котлярової Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу військового прокурора Луганського гарнізону на постанову господарського суду Луганської області від 18 жовтня 2006 р. та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 17 січня 2007 р. по справі № 14\219н за позовом військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська Південного Оперативного командування Міністерства оборони України до Луганської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Луганське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" про визнання недійсним рішення –

Військовий прокурор Луганського гарнізону звернувся до суду із позовом, який в подальшому уточнив, до Луганської міської ради про скасування рішення Луганської міської ради № 27\222 від 30.11.2004 р. "Про передачу Східноукраїнському регіональному відділенню Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву в оренду земельної ділянки під будівництво та розміщення багатосекційного житлового будинку за адресою: містечко Гостра Могила (біля будинків № 157 та № 158) м. Луганськ"; визнання недійсним договору оренди землі від 26.04.2005 р.; зобов’язати Луганську міську раду повернути Міністерству оборони земельну ділянку.

Постановою господарського суду Луганської області від 18.10.06 по справі №14/219ад провадження в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.04.05 закрито на підставі п.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в адміністративних судах.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено на підставі ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України та тому, що відсутні правові підстави для їх задоволення.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 17 січня 2007 р. постанова господарського суду Луганської області від 18 жовтня 2006 р. залишена без змін.

Не погоджуючись із прийнятими по справі рішеннями, військовий прокурор Луганського гарнізону подав касаційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Луганської області від 18 жовтня 2006 р. та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 17 січня 2007 р. скасувати, справу направити на новий розгляд. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судом норм матеріального права та що вказаний спір не відноситься до адміністративно-правового.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності їх дослідження в суді, обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів підстав до її задоволення не знаходить.

Матеріалами справи встановлені наступні обставини.

Відповідно до п.1.6 Положення про Луганське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" регіональне управління Фонду (третя особа у справі) є правонаступником Східноукраїнського регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, створеного до рішення спостережної ради Фонду від 20.12.00 (протокол №1) та наказу Голови правління Фонду від 21.03.01 №17/9 (а.с.68,Т.1).

30.11.04 Луганською міською радою прийнято рішення №27/222 "Про передачу Східноукраїнському регіональному відділенню Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву в оренду земельної ділянки під будівництво та розміщення багатосекційного десятиповерхового житлового будинку за адресою: містечко Гостра Могила (біля будинків №157 та №158), м. Луганськ (а.с.18-20,Т.1).

26.04.05 між Луганською міською радою (Орендодавець) та Східноукраїнським регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (Орендар) укладений договір оренди землі (далі - договір оренди землі) (а.с.21-24,Т. 1).

Пунктом 1 договору оренди землі передбачено, що Орендодавець на підставі рішення Луганської міської ради від 30.11.04 №27/222 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: містечко Гостра Могила (біля будинків №157 та 158), м. Луганськ, під будівництво та розміщення багатосекційного десятиповерхового житлового будинку.

Відповідно до п. З договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4, 5156 га.

Договір укладено на 10 (десять) років (п.7 договору оренди землі).

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 65 Земельного кодексу України встановлено, що порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово - навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони" землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово - навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).

Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України (2768-14) (ст. 2 Закону України "Про використання земель оборони").

Частиною 3 ст. 84 Земельного кодексу України встановлено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально - культурного, виробничого та житлового призначення.

Луганську квартирно - експлуатаційну частину району реорганізовано у квартирно - експлуатаційний відділ м. Луганська згідно директиви Міністра оборони України від 30.06.05 № Д-322/1/014 (а.с.65-67, Т.2).

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим комітетом Ворошиловградської міської ради у 1978 році квартирно - експлуатаційній частині району видано акт Б №008880 на право постійного землекористування земельною ділянкою площею 709,7 га для вищого військового авіаційного училища штурманів про що у книгу записів державних актів права користування землею вчинено запис №34 (див. копію акту - а.с.5-9, Т.2).

У матеріалах справи є також копія акту на право постійного землекористування земельною ділянкою площею 709,7 га, який видано виконавчим комітетом Ворошиловградської міської ради для вищого військового авіаційного училища штурманів, про що у книгу записів державних актів права користування землею вчинено запис 27.03.1978 за №34 (а.с.33-46, Т.1).

В судовому засіданні 17.01.07 судом досліджено оригінал державного акту, який було надано другим позивачем, тому судова колегія апеляційного суду обґрунтовано прийняла до уваги копію вказаного документу.

Даний оригінал співпадає з копією на а.с.5-9, т.2.

Для з'ясування питання чи порушені права позивачів судом досліджено питання співвідношення земельних ділянок, що знаходились у користуванні другого позивача та надані в оренду третій особі.

Оскаржуване рішення міської ради прийнято на підставі проекту відведення земельної ділянки площею 4,5156 га, розробленого Луганським комунальним землевпорядним підприємством. Висновок Управління міської ради з питань регулювання земельних відносин від 19.11.01 №19-11/5 свідчить, що земельна ділянка площею 4,5156 га вільна від забудови, зазначена ділянка або її частина нікому не надані. Проект відведення отримав позитивний висновок державної землевпорядної експертизи Луганського міського управління земельних ресурсів (а.с.119, т.1).

Суди на підставі досліджених доказів по справі обґрунтовано дійшли висновку, що квартирно-експлуатаційній частині в 1978 р. був виданий акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 709, 7 га. Правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою площею 739,3 га позивачем суду не надані.

За таких обставин судами обґрунтовано зроблений висновок, що посилання позивачів на наявність права користування земельною ділянкою розміром 739,3 га є неправомірним.

Щодо наявності прав позивачів на земельну ділянку площею 709,7 га судова колегія враховує наступне.

Згідно державного акту на право користування землею Б №008880 є земельна ділянка площею 709,7 га надана виконавчим комітетом Ворошиловградської міської ради депутатів трудящих квартирно -експлуатаційній частині району для Вищого військового авіаційного училища штурманів у постійне користування.

До акту додано план землекористування КЕЧ району, а також зазначено підстави: рішення Ради Міністрів СРСР №01647 від 20.02.1948.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судовою колегією встановлено, що при прийнятті рішення по справі №18/415пн від 20.01.06 господарським судом Луганської області та постанови від 14.04.06 по даній справі Луганськом апеляційним господарським судом за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України до Луганської міської ради (другий відповідач) та її виконкому (перший відповідач), за участю третіх осію - Міністерства оборони України та Управління комунального майна Луганської міської ради про визнання права господарського відання на нежитлове приміщення, спонукання видати свідоцтво на право власності, судами першої і другої інстанції були встановлені факти, що мають значення для даної справи.

Враховуючи положення ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія залучила матеріали справи №18/415пн для огляду і дослідження в судовому засіданні по даній справі.

Так, згідно постанови Луганського апеляційного суду, судами встановлено, що актом приймання - передачі №10 від 24.04.03 об'єкти казарменого та житлового фонду Луганської КЕЧ району, в тому числі житловий фонд військового містечка №4 вул. Гостра Могила були передані від Луганської КЕЧ району до Управління комунальним майном Луганської міської ради.

Зазначені рішення суду першої інстанції і постанова апеляційної інстанції залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.07.06 по справі №18/415пн (див. матеріали залучені до даної справи зі справи №18/415пн).

Матеріалами даної справи підтверджується, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.11.03 №689-р (689-2003-р) прийнятим на підставі пропозиції Міністерства оборони України про передачу майнових комплексів військових містечок та колишніх аеропортів авіації, які не мають можливості самостійно забезпечувати свою сертифікаційну придатність, з державної власності у власність територіальних громад згідно з переліком, що додається та згідно п.1 даного переліку було вирішено передати у власність територіальної громади м. Луганська майновий комплекс військового містечка №4 (а.с.101, Т. 1).

Підставою передачі нерухомого майна Міністерством оборони України у комунальну власність м. Луганська стало розформування Вищого військового училища штурманів, для розміщення якого було видано державний акт на землю 1998 року (військове містечко №4).

Так в листі №163/2080 від 27.07.99 Міністерство оборони України повідомляє Луганського міського голову, що у зв'язку із розформуванням ВВАУШ та згідно з Директивою Міністерства оборони України від 05.05.99 №Д-10, яку було узгоджено Міністерством фінансів України, Міністерством економіки, Фондом державного майна - житловий і казармений фонд військового містечка має бути переданий на баланс комунальних служб міста в існуючому стані.

Рішенням Луганської міської ради №12/4 від 11.11.99 надано згоду Міністерству оборони України на передачу з державної у комунальну власність територіальної громади м. Луганська об'єктів житлового фонду та інших об'єктів військового містечка №4.

Згідно акту №10 приймання - передачі казарменого та житлового фонду Луганської КЕЧ району від 24.04.03, Луганська КЕЧ району здала, а Управління комунальним майном Луганської міської ради та Луганське міське комунальне підприємство прийняло, відповідно, казармений фонд воєнного містечка №4 (опис №1 - додаток №1) та житловий фонд військового містечка №4 по вул. Гостра Могила (опис №1 - додаток №3 до акту), а також земельну ділянку площею 39,9 га, яку займає житловий фонд, що передається (див. пункт 2-3 даного акту). Згідно опису №1 - додаток №3 до акту (сторінка 2 опису) до комунального майна передано також; житлові будинки №157 та №158 містечка №4 біля яких знаходиться земельна ділянка, що надана третій особі по справ №14 219н (див. матеріали залучені зі справи №18/415пн).

Таким чином на підставі наявних у справі доказів судами обґрунтовано зроблений висновок, що вказане нерухоме майно військового містечка №4 за адресою: вул. Гостра Могила, м. Луганськ на час прийняття оспорюваного рішення міської ради м. Луганська перейшло до комунальної власності територіальної громади м. Луганська.

Відповідно до ч.2 ст. 377 Цивільного кодексу України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

За змістом п.1 ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду до набувача переходить право на земельну ділянку.

Судами обґрунтовано також зроблено посилання на те, що у зв'язку із розформуванням ЛВВАУШ, реорганізацією КЕЧ відсутні особи, що зазначені в державному акті на право користування земельною ділянкою площею 709,7 га №34 (а.с.5-9. т.2) Міністерство оборони України не є правонаступником даних осіб в земельних правовідносинах.

Землями оборони є тільки ті землі комунальної або державної власності, що постійно використовуються під об'єкти міністерства оборони України (ч.ч. І, 2 ст. 7 Земельного кодексу України, ч.3 ст. 2 Закону України "Про використання земель оборони").

На частині земельної ділянки площею 709,7 га (колишній житловий і казармений фонд) об'єкти Міністерства оборони України відсутні.

Згідно п. "в" ст. 141 Земельного кодексу України припинення діяльності державних установ є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Доводи касаційної скарги про те, що Міністерство оборони України відчужувало тільки нерухоме майно без земельних ділянок є неспроможними, як такі що протирічать закону (а.с.5-9, т.2) та фактичним обставинам справи.

За таких обставин судами обґрунтовано зроблений висновок, що рішення Луганської міської ради № 27\222 від 30.11. 2004 р. прийнято в межах повноважень ради та відповідно до норм земельного права які регулюють спірні правовідносини.

Судова колегія також вважає, що даний спір обґрунтовано розглянуто в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) обґрунтовано.

Відповідно до п.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, в тому числі актів індивідуальної дії є компетенцією адміністративних судів.

Згідно п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , яки й набрав законної сили з 1 вересня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) . При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Колегія суддів дійшла думки, що судом першої та апеляційної інстанції повно та всебічно досліджені матеріали справи, вірно встановлений характер спірних правовідносин і до їх вирішення обґрунтовано застосовані норми матеріального права. Порушень норм процесуального закону при цьому не допущено.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.