Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.

Суддів - Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Одеської області від 22.11.2006р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2007р. у справі за позовом прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ "Катрал-Південь" про стягнення штрафних санкцій, -

Доповідач Фадєєва Н.М.

Прокурор м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Катрал-Південь" про стягнення штрафних санкцій в сумі 19541,26 грн. за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005р.

Постановою господарського суду Одеської області від 22.11.2006р.відмовлено у задоволенні позовних вимог прокурора м. Одеси.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2007р. апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова господарського суду Одеської області від 22.11.2006р. – без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, згідно звіту № 10-Ш за 2005 рік наданого відповідачем до Одеського ОВ ФСЗІ зазначено, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу по коду рядка 01 склала 121 особу. Відповідно до ст.19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, незалежно від форми власності і господарювання, встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків від загальної чисельності працюючих, що для підприємства складає 5 осіб, проте, по коду рядка 02 підприємством зазначено лише 2 особи. За нестворення робочих місць для працевлаштування 3-х інвалідів, ФСЗІ, на підставі ст.20 ЗУ"Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" до підприємства застосувало штрафні санкції, які визначені як добуток середньорічної заробітної плати штатного працівника на кількість робочих місць, не зайнятих інвалідами, що склало 18895,05 грн. ( 6298,35x3).

Відповідно до п. 4 "Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів" передбачено, що підприємство самостійно зобов'язане сплатити суму штрафних санкцій у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, до 15 квітня року, що настає за звітним. З метою досудового врегулювання спору ФСЗІ направив підприємству претензію № 03-1/1928 від 19.05.2006р., яка залишена без задоволення та відповіді.

Відповідно до п.3-5 "Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів" - робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства мають вживати заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду про створення робочих місць для інвалідів та вакантні посади на яких може використовуватися праця інвалідів.

Як вбачається із матеріалів справи, підприємство листом № 1 від 26.08.05 р. інформувало Одеське ОВ ФСЗІ про створення 4-х робочих місць для працевлаштування інвалідів. Листом №1233 від 31.10.06 р. Малиновській Центр зайнятості м. Одеси підтвердив, що ТОВ "Катрал-Південь" протягом 2005 року щомісячно надавало до РЦ статистичну звітність за формою № 3-ПН, в якій зазначались відомості про вакансії 4-х робочих місць для працевлаштування інвалідів на посаду операторів АЗС.

Згідно ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( в редакції, що діяла у 2005р.) працевлаштування інвалідів здійснюється органами Мінпраці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів. Безпосереднє створення робочого місця для працевлаштування інваліда здійснюється у кожному окремому випадку для конкретної особи за наявності заяви інваліда про його працевлаштування. Із положень ст. 18 цього Закону вбачається, що обов"язок підприємства щодо створення робочого місця для інваліда не супроводжується його обов"язком підбирати і працевлаштовувати інваліда на створені робочі місця.

На підставі викладеного, доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами обох інстанцій при розгляді справи порушено норми матеріального чи процесуального права.

Судами рішення ухвалене з додержанням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, не допущено порушень норм процесуально права при вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 22.11.2006р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2007р. у справі № 9/416-06-10448А - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.